Початок » Сторінка 2

Читаючи щоденник Стуса, стає зрозумілим, що він свідомо вибрав свою долю і не збирався здаватися, знаючи, який кінець його чекає. Він з піднесенням сприйняв спротив поляків: «У тоталітарному світі немає жодного іншого народу, який би так віддано захищав своє людське і національне право. Як шкода, що Україна не готова брати уроки у польського вчителя». А про свій народ писав: «Українців пресують передусім. Ця тюрма – антиукраїнська за призначенням. Отже, загроза українського бунту для влади дуже страшна».

Далі …

Уже четвертий рік на незамерзаючих ставках очисних споруд відділ екології міської ради організовує підгодівлю лебедів, які не відлетіли у теплі краї та потерпають від браконьєрів та лисиць.

Далі …

Любомльський районний суд суворо покарав двох громадян Білорусі. Їх притягнули до відповідальності за контрабанду.

Далі …

У Заболоттівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Ратнівського району розпочали будувати новий спортзал – до заморозків встигли залити частину фундаменту. Будівництво розпочалося завдяки Службі безпеки України у Волинській області, працівники якої вже впродовж двадцяти років опікуються життям школи-інтернату та дітей з особливими потребами, і облдержадміністрації.

Далі …

У Чернівцях в кінці минулого року вирішили зберегти екосистему і почали активно впроваджувати нову послугу: жива ялинка – напрокат.

Далі …

Марія Тащук зі Стрілецького Кута Кіцманського району мешкає у невеликій старій хатині разом з правнучкою та її сім’єю. Незважаючи на поважний вік, 105-річна бабця має ясний розум та світлу пам’ять, лише недочуває. Аби не бути для рідних тягарем, сама дає собі раду: одягається, розчісується. Щонеділі ходить до церкви, тому, каже, й живе. Водії маршруток уже знають її, зупиняються й підвозять до храму. Зручніше вмостившись у кріслі, бабуся починає розказувати про своє життя.

Далі …

Диво у хаті Сорків у селі Кідьош Берегівського району сталося 26 лютого 2004 року. Відтоді їдуть сюди звідусіль, передають немічним миро в різні кінці світу. Про мироточиве розп’яття пишуть українські та угорські газети, знімають телесюжети. А мешканці села, де майже всі протестанти, звісно ж, знають про «хрест», та по-різному ставляться і до святині, і до сім’ї, де сталося чудо.

Далі …

Після того, як у 2008 році одним із семи чудес України визнали Дністровський каньйон, Лядовський Усікновенський скельний чоловічий монастир також потрапив у поле зору не тільки жителів України, але й ближнього зарубіжжя. Адже розташований він на мальовничому березі Дністра – приліпився над урвищем річки, ніби ластівчине гніздо… Потік паломників до нього з кожним роком зростає. Сьогодні тут, на Лядовській горі, як і тисячу років тому, п’янке повітря, тиша, спокій. І лине щира молитва. Не дивно, що цей скельний монастир називають Подільським Афоном, адже його засновником є преподобний Антоній Печерський.

Далі …

Про видіння вранці розповіла рідним, а чоловік Євген після почутого серйозно заявив, що потрібно організовувати людей і таки почати будувати храм. Думку подружжя озвучили на сесії селищної ради, і вона знайшла підтримку у всіх жителів. Тож у 1991 році у селищі відбулася історична подія – заклали підвалини для зведення Петро-Павлівської церкви, а недіючий клуб розвалили.

Далі …

Він кинувся з кухні, мати – за ним… Відчинили скриню, а там лежала Боня, яка жалібними очима подивилася на свого кривдника. Навколо неї – лушпиння гарбузового насіння. Мати дала під вухо синові, що той ще дужче заплакав, і схопила напівживу Боню на руки. У той вечір вся увага була прикута до неї. У хаті киці поставили в мисці води. Вона насилу зробила кілька ковтків. І потім лягла під грубкою.

Далі …