У дитячій реанімації Богдан лежав два дні. Лікарі казали, що народився у сорочці, бо вижив і внутрішні органи цілі. Але йому стало гірше, почали відмирати ноги. Перевезли до опікового центру Луцької міської лікарні. Там видалили мертві тканини, щоб не почалася токсемія. Підключили до апарата штучного дихання. Лікування зголосився оплатити бізнесмен Ігор Єремеєв. Богданові протягом усього життя доведеться пересаджувати шкіру.
Далі …
Мабуть, кожен журналіст, перебуваючи у відрядженні, звертає увагу на назви населених пунктів. Коли починаєш розпитувати про деякі, то з’ясовуєш, що найбільше перейменовували за радянських часів ті села, де згадувалося ім’я Боже. Наприклад, у Старовижівському районі Волинської області із села Божа Воля зробили Нову… А от у Городенківському районі Івано-Франківської області жителі села Руднівка таки повернули історичну назву своєму населеному пункту – ХвалиБога. Пишуть слово разом, хоча б доцільніше було б його роз’єднати…
Далі …
Злочинна схема доволі проста: як правило, зловмисники телефонують до потерпілих вночі на мобільні телефони. Не секрет, що людина спросоння не завжди може тверезо оцінити ситуацію та швидко зорієнтуватися. А ще, коли у трубці суворий голос повідомляє, що родич (син, дочка) потрапив «у біду», та пропонує єдиний шлях вирішення, спантеличена жертва починає робити все, що їй скажуть.
Далі …
Значить, людям вона подобається. Як виник мій артистичний образ? Як відомо, в Західній Україні «дзідзьом» називають дідусів. Добрих, щирих і водночас, можливо, дещо кумедних. Отож, я з дитинства відзначався умінням розсмішити друзів пародіями на старого діда, який розповідає кумедні історії. Ось так мало-помалу мене й втягнуло в цей образ. Загалом на Дзідзя не можна ображатися... Він – позитивний, а його жарти – доброзичливі. Доброзичливі також пісні, що линуть з його вуст.
Далі …
Нещодавно до редакції «Вісника+К» прийшла стурбована читачка. Вона принесла кавун, який придбала в одному із супермаркетів Луцька. Жінка висловила підозри, що він «наколотий» усілякою гидотою, бо м’якоть була не яскраво-червона, а жовта.
Далі …
З позитивними емоціями поверталася із Сельця. Село живе, коли має роботу, ще б держава врегулювала цінову політику, щоб трударі не віддавали вирощене за копійки.
Далі …
З 2001 року у центрі села Духче височіє хрест вічної пам’яті односельчанам, які боролися і загинули за незалежність України. Поруч плити із майже 40 прізвищами. Тут святкують 24 серпня, тут збираються члени братства ОУН–УПА Волинського краю, проводяться панахиди і поминальні дні.
Далі …
Відтоді як «Вісник+К» вперше на всю Україну написав про аварійний стан сільської школи-розвалюхи, минуло лише два роки, а події закрутилися, як у кіно. Закрити очі на таку нагальну проблему влада вже не могла, через ЗМІ пішов великий резонанс. І вже минулого року першого вересня діти пішли вчитися у нову двоповерхову школу європейського зразка.
Далі …
Нині у Селці про рід Полонських нагадує лише склеп, де покоїлось тіло Івана Полонського. Де воно зникло – ніхто не знає. За Радянського Союзу в холодному приміщенні був штаб цивільної оборони колгоспу, згодом тут зберігали молоко
Далі …У Маневицькій ВК-42 для засуджених адміністрація установи 24 серпня привітала засуджених із державним святом, вони переглянули телерепортажі про урочистості з нагоди Дня незалежності України. Протягом святкових днів засуджені мали змогу позмагатися в грі у настільний теніс, шахи та шашки, міні-футбол.
Далі …