Коли помирала ненависна баба, з її будинку вирвало… комин чому злість має велику силу?
02.08.2012 Прокоментуй!
Гапуся в останні роки знала тільки одну дорогу – до магазину. А ще на Пасху – до церкви. Пасочку вона таки святила. І люди стали помічати: до храму ще з палицею йде, а з церкви – без неї. І ніхто обігнати її не міг. Чи то так пасхальна ніч діяла, але після служби Гапусі ніби сил додавалося. Люди казали, що вона її в інших забирає. Когось за стан обійме, священика за рясу вхопить…
Далі …
Бузько літав на берег, який був недалечко, і приносив дружині їжу. Таку картину ми спостерігали щороку, але якось хтось із колег помітив, що лелечиха залишає гніздо і летить кудись. Стривожений бузько не міг зрозуміти, що сталося. А наші чоловіки побачили, як зрадлива птаха походжає біля копиці сіна з іншим кавалером.
Далі …
Ніна за цей час майже не змінилася. Зовні доглянута, моложава жінка, сам вигляд якої говорить про її забезпеченість, але в очах – суцільний смуток. Вилила мені усю душу, додавши при цьому: «Зміни ім’я – і напиши, може, комусь наука буде. Та біда в тому, що ми вчимося на своїх помилках. Добре, якщо їх можна виправити, а якщо ні…»
Далі …
Скоро й дівувати почала. Зараз згадую – смішно, а тоді здавалося, що кінець світу настав. Так закохалася в хлопця з нашого села, що якби він сказав: «Не дихай!» – то вже б і не дихала. А він… Покинув мене, сказавши просто, що не любить, і пішов проводжати іншу.
Далі …
Ніколи не думав, що юнакові його віку подобаються старші жінки. Та моєму попутнику якраз хотілося про це поговорити. І я не перебивав його, не моралізував, а просто слухав сповідь хлопця.
Далі …
У слідчого залишався єдиний шанс: перевірити покази підозрюваного на так званому «детекторі брехні». Сумніви щодо «фантазій» дівчинки-інваліда викликали знайдені серед його речей під час арешту комп’ютерні диски порнофільмів з участю неповнолітніх. І цієї перевірки Тимур не витримав.
Далі …
…В санаторії краєм ока помітила молодого мужчину – високий, стрункий, чорнявий, схожий на якогось голлівудського актора. Вона теж привернула його увагу. Підійшов, представився і запропонував послуги «екскурсовода»: мовляв, із тутешніми мальовничими місцями вже встиг ознайомитися. Тож наступного ранку вирушили дивитися кримські «візитки».
Далі …
...А «вертихвістка» вже закрутила голову підтоптаному головному бухгалтеру, який якраз розлучився з дружиною. Не через Надьку. Таких у нього було ого-го скільки. А вона думала, що Петько (перед людьми, звісно, Петро Петрович) шаленіє від погляду її карих очей. Тож з головою поринула в солодку пристрасть, де більше слухали вуха, ніж оцінював розум.
Далі …
– Не бери усе так близько до серця. Запам’ятай, що життя наше ніколи не буває однотонним, а тим більше, тільки світлим. Воно смугасте. Чорні смуги треба перетерпіти. Зрозумій, Антонові непросто. Мій Іван теж, буває, аби за вечір слово видушив. Бачу, що іноді він далеко від мене, весь час про щось роздумує. Така вже наша доля. Заспокойся, усе наладиться. Мо’ ви про дитинку подумали б…
Далі …
Чоловік хотів, щоб з ним жила наймичка Маршрутка «Луцьк-Нововолинськ» була переповнена. Серед веселої юрби студентів худенька жіночка з двома рябими сумками виглядала незвично. «Тітко, тре було для переїзду інший день обрати, бо в п’ятницю автобуси окупує молодь. Ви що не в курсі?» – гигикнув парубійко поруч. «Нема мені коли чекати. Коли кличуть заміж, тоді й [...]
Далі …