З Віктором знайома ще зі шкільних років. Ми ніколи не були близькими друзями, проте при зустрічі завжди мали про що поговорити. Життя з першою дружиною у нього не заладилося. Можливо, якби були спільні діти, то доля склалася б по-іншому – це його міркування. Не маючи дітей, його Люда кожного літа їздила на заробітки, незважаючи на те, що Віктор приносив у хату непогані гроші (працював у місті, а жив у приміському селі). І вже років десять, як Люда поїхала на заробітки в Росію та не повернулася – знайшла там собі якогось чоловіка, від якого народила сина. А Віктор, залишившись сам, зарікся, що ніяких жінок більше у своїй хаті бачити не хоче. Він років три прожив одинаком і, до речі, давав лад усьому. Навіть квітник у нього був не гірший, ніж у поважних господинь. Та коли в організації, де він працював, у бухгалтерії з’явилася нова молода працівниця, життя Віктора дуже змінилося.