Марійці – 32 роки, працює в інформаційно-довідковому центрі Луцька. Русланові – 29, він оператор на автозаправці «Укрнафта». Обоє щасливі, веселі, не зводять один з одного закоханих поглядів. Напевно, щира, сором’язлива усмішка Марійки і привернула впевненого у собі Руслана.
Далі …
Вона померла у лікарні, не приходячи до тями. Був суд і вирок. Хороші характеристики, свідчення сусідів, незаплямоване минуле, та й дочка неповнолітня – дали Степану вісім років. Відсидів за хорошу поведінку лише шість. Старшого сина Каті забрала на виховання її мати, а от їхня спільна донечка потрапила в дитбудинок. І коли Степан нарешті прийшов по неї – не впізнала, навіть ховалася від «дядька».
Далі …
Починалась ця історія, як у всіх – банально. Юна дівчина і парубок, що вже повернувся з армії. Спочатку були несміливі погляди та жарти подруг, від яких сором’язливо відмахувалась. Потім – танці в сільському клубі і нічні проводжання.
Далі …
– В нашому селі різні весілля бачили: і коли молодих везли мерседеси, і коли коники на бричці. А от щоб військовий УАЗ – такого не пригадую, – захоплюється пані Василина. – Люди казали, що треба було запросити передачу «Чотири весілля». Хай би ті столичні панянки побачили, як гуцули в Карпатах гуляють!
Далі …
З найкращими намірами щодо наших подальших стосунків я поїхав на свою північ. А там все закрутилось не так, як гадалось: жінка, з якою я зустрічався без особливих планів, виявилась вагітною. Залишити її в такому стані я не міг. Думав: народить, трохи піднімемо дитину, а далі все їй поясню – і поїду по свою Блискавку. Але донька народилась дуже хворобливою, митарства по лікарнях витравили всю лірику.
Далі …
Петро і в засланні працював, як віл. Зв’язок з Дариною втратився. Хоч він не міг собі простити, що вона страждає через нього. А потім подружився з такою ж репресованою, як і сам. Наталка разом з родиною також куркульського хліба скуштувала, покинувши вдома, на Західній Україні, і оселю, і всю господарку для колгоспу. Односельці писали, що хату забрали під школу, бо була в центрі села. Куди повернуться, навіть не думали. Петро після тривалого спілкування одружився з Наталкою.
Далі …
А через кілька годин вони роз’їхалися. Оля з пачкою доларів по магазинах, а діловий бізнесмен – далі заробляти гроші. Згодом подруга познайомила із ще одним бізнесменом, який взяв «над нею опіку». Потім ще і ще... Але час минав, а всі забезпечені спонсори тримали її лише за гарненьку ляльку, але аж ніяк не за кохану жінку.
Далі …
Мар’яна Олександрівна не втрачає надії на оздоровлення доньки Олі, й відтак вони уже тричі побували в офтальмологічному центрі ім. Філатова (м. Одеса) та різноманітних санаторіях, де дитині проводили операції, електричні й водні процедури, масажі. Олі виплачують державну соціальну допомогу, управління праці та соціального захисту населення району виділило на цю дитину технічні засоби реабілітації: інвалідний візочок, стілець зі столом, стійку, кріселко.
Далі …
Мій студент взяв її заміж. І виїхали вони чи то в Донецьку, чи в Харківську область, точно не пригадаю. Словом, кудись на Схід. Нічого про неї не чула, знала, що жили непогано, мають ще двох хлопчиків. А кілька років тому наше містечко гуло: ваша з нею дочка, чи то, вибач, не твоя, нагуляла дитину і приїхала до її батьків родити, щоб там, вдома, про це ніхто не знав. У хліві привела мертве дитя і закопала. А хтось побачив та й доніс у міліцію. Ще її допитували, а тоді Нелька приїхала і все зам’яла. Шкода дівчину, що так тяжко спокутувала материні гріхи… Та, слава Богу, тепер вона вийшла заміж, народила близнюків, так що чоловік з неї пилинки здуває.
Далі …