Нову дружину для зятя шукала… теща
Про суворий і категоричний характер Раїси Адамівни знав весь двір. Її навіть позаочі називали «фюрером у спідниці»: якщо вже вона щось вирішила чи сказала «ні» – жодна сила на землі не могла її переконати у протилежному. Проте самодурства чи деспотичності, які часто проявляються у сильних натурою людей, у неї не було. Тож коли їхня з [...]
Роман з Іриною поверталися додому. Зморені, але на душі було радісно. Хлопець міцно тримав дівчину за руку, а в іншій ніс кошик. Із сусіднього села долинав святковий пасхальний дзвін, потім до нього долучився з іншого. Вдалині загуркотів поїзд. Світало… Хотілося помовчати, бо слова були зайвими. Молоді люди подивилися у небо: зорі підморгували. «А життя таки [...]
Далі …
Ігор вийшов з кабінету на офісну терасу. Із задоволенням затягнувшись кубинською сигарою, яку привіз з відпочинку, подивився навкруги. Вдалині переливалися золоті бані Києво-Печерської лаври, трохи далі виблискували Дніпрові хвилі… О, Боже, який світ прекрасний! За мить погляд ковзнув донизу. Біля дверей величезного офісного приміщення тупцяла старенька бабця, спираючись на палицю: певно, не знала, як зайти [...]
Далі …
– Чула, що твоя мати заміж вийшла? – Ой, не чіпай! – аж замахала руками Олька на знайому. – Слава Богу, розум повернувся на місце, і вона не встигла вступити у те г…но. – Та ти що? – аж ахнула у відповідь і вчепилася у рукав Олі. – Мусиш розказати, ти ж мене знаєш – [...]
Далі …
Сповідь мами-свекрухи …О восьмій годині ранку 2 жовтня 2013 року мені подзвонила невістка Марина – помер Коля, мій син, йому минуло лиш 35 років… Через півтори години я була вже у морзі. Чекала, поки привезуть сина. Лише після розтину побачила, який він був побитий! Це просто жах! На похоронах я показала декілька ран своїм родичам, [...]
Далі …
А слухайте свого серця Свою знайому Світлану я не бачила кілька літ. Вона якось швиденько вискочила заміж і поїхала до іншого міста. Всі дивувалися, як вона могла покинути Сергія, з яким уже давно зустрічалася, і прийняти пропозицію іншого. Та коли я її нещодавно побачила, навіть не знала що сказати: чи співчувати, чи шкодувати. На мене [...]
Далі …
Село гуло від новини: розписалися і навіть повінчалися у церкві стара вчителька та східняк, який несподівано повернувся до рідної хати. І хоч люди пригадували, що замолоду вони дуже любилися, все ж перемивали їм кісточки: як не соромно – обом уже сімдесят стукнуло! Та недовго село «тішилося», бо вже за тиждень «горювало» від нових пліток. Батьки [...]
Далі …
Дорогу засніжило, і Анна, зійшовши з поїзда, не знала, чим добратися на свій хутір. Добре, що зустріла старого діда Дениса, який підвозив внучку на залізничний вокзал коником. Тож, вмостившись на великі саморобні сани, застелені кожухом, жінка вирушила до рідного села. «Довезу тебе, дочко, миттю, – зауважив старий. – Знаю, знаю... Федора хвора, мабуть, жде тебе...» [...]
Далі …
Подруга, яка повернулася з Москви (гостювала у родичів) аж захлиналася емоціями: «Ти не повіриш! Ні, ти точно не повіриш?! – кричала у слухавку. – Її викрали, видали заміж, і лише після обряду вінчання вона побачила свого чоловіка!» Її звати Роза, і вона має п’ятирічну донечку. Вже два роки живе у Москві, працює на кількох роботах, [...]
Далі …
Коли Анну та Івана запитують, як вони познайомилися, жінка одразу починає заходитися сміхом. Зашарівшись, загадково усміхається й чоловік. Він ніжно обнімає дружину і каже: «Це наш секрет… Не все ж людям знати…» Анна ж відразу випалює: «Де, де познайомилися… У копиці…» Цікаві одразу прикушують язички і таємничо поглядають на подружжя. …Анна жила сама. З першим [...]
Далі …