У Камені-Каширському жінку на ім’я Марія Бутиль мало хто знає. Але варто сказати, що шукаю Козиху – відразу показали напрямок «до базару через річечку». Кажуть, дивачка вона. Тримає по тридцять кіз, виціловує їх, вигодовує, а сама живе у хаті без світла, води і бодай якоїсь плити, де можна їсти приготувати. Марія Улянівна тут таки, на подвір’ї, порається по господарству. Моложаве обличчя, а манери та мова – немов в інтелігентної акторки, яка все життя провела на сцені. Зачувши, що я з газети, цікавиться «з якою метою візит» і неквапом, перериваючись на сльози, знайомить мене зі своїм «гірким життям».