Початок » Опубліковано користувачем lyuda (Сторінка 121)
Дописи опубліковані lyuda

З кожним роком все меншає у наших селах людей, які мають золоті руки. Старше покоління відходить у вічність, а молодь не хоче переймати знання від дідів. Рідкістю є майстер, який зробить дубову бочку, а у ній, як відомо, найкраще вдається квашена капуста чи огірочки. Мало хто пам’ятає колисочки, у яких, гойдаючи, заколисували дитя. А от [...]

Далі …

Закінчення. Поч. у №№47 (921) – 6 (932) А невдовзі мене відправили у тривале відрядження – аж на Челябінський тракторний завод, і я три місяці не був удома. А коли повернувся і вийшов якогось дня у місто, то очам своїм не повірив: мені назустріч, тримаючись під ручку, йшов Іван з… Настею. Я так і сказав, [...]

Далі …

Навіть у цей пронизаний патріотичним запалом час знаходяться пройдисвіти, які хочуть нажитися на кращих почуттях своїх земляків. Нещодавно у центрі Тернополя четверо членів народної самооборони побилися з десятком молодиків, які посеред дороги збирали гроші «на Майдан». Шарлатани пропонували водіям і перехожим придбати українські прапорці та стрічки із символікою Євросоюзу. Затримати шахраїв, на жаль, не вдалося. [...]

Далі …

Марії Оленюк із села Цміни Маневицького району уже за вісімдесят п’ять перевалило, останні десять – вдовує. Народила шестеро дітей: трьох синів і трьох доньок. Четверо давно випурхнули з рідного гнізда, з нею ж зосталася жити найстарша, Ніна. Ну, а шостим був Бориско, як й досі ніжно називає його мати – він загинув на афганській війні. [...]

Далі …

На Ратнівщині проживає 103 ветерани війни в Афганістані. У кожного своя розповідь-сповідь про Афганістан. Додому в цинкових трунах повернулися Петро Штик із Самарів та Микола Заліпа з Велимчого. Двадцять шість ветеранів, які залишилися живими, отримали бойові ордени і медалі ще в Афганістані. Серед нагороджених і ратнівчанин Сергій Терещук – інвалід І групи, орденоносець «Червоної Зірки». [...]

Далі …

25 років минуло відтоді, як радянські війська вийшли з території Республіки Афганістан. Війна у цій країні забрала життя більше трьох тисяч українців, майже стільки ж стали інвалідами. Пощастило залишитися живим уродженцю міста Кам’янець-Подільський Хмельницької області Володимирові Михайловичу Бриткому, хоча він провів там рік і два місяці, літаючи як бортінженер на військово-транспортному вертольоті Мі-8. – В [...]

Далі …

  І дві країни… Ніби з двох планет   Не думав я, що він колись настане – Цей час, що трансформується в сюжет: Дві ери, дві епохи, два Майдани І дві країни… Ніби з двох планет.   Автобуси, міліція, кордони І клунки з тормозками у руках, Забуті і недіючі закони І навіть різне небо у [...]

Далі …

Бо мама повіялася по світах Був період у житті Катерини Мартинюк із села Ярівка Горохівського району на Волині, коли вона ходила, як тінь. Дуже схудла, згорювалася і тільки їй одній відомо, через що вона ночами не могла спати. Єдина її донька – мати чотирьох дітей, покинувши своїх синів і доньок, десь мандрує Україною, а про [...]

Далі …

«Коли чоловік збирався на Майдан, мій син-першокласник плакав, казав: «Там тата застрелять». Бачить, що у Києві людей б’ють. Підкажіть, як бути?» З таким проханням зателефонувала читачка з Луцька Лариса Петрук. Що думає з цього приводу практичний психолог-методист вищої категорії, завідувач кафедри психології і педагогіки НВК «Гімназія №14» м. Луцька Ольга Чухілевич? «Так, нинішня кризова ситуація [...]

Далі …

Любилися замолоду, а побралися через півстоліття Четвертий рік Галина Коновалюк та Микола Нижник живуть разом у хатині, яку купили у селі Зелена Горохівського району. Замолоду хотіли побратися, та не судилося. В один рік одружилися з іншими, в один рік овдовіли, проживши зі своїми половинками 46 років. І тепер, на схилі літ, доля їх звела знову. [...]

Далі …