Недавно у складі групи журналістів вдалося побувати в Сполучених Штатах Америки. Багато чув про Новий Світ, читав, бачив у кіно та по телебаченню, а тут, нарешті, ступив на американську землю. Яка вона, її люди, природа, звичаї? Звичайно, чекалося чогось неймовірного, особливого. Найбагатша ж бо країна у світі. А виявилося все абсолютно буденне, звичайне. І люди на двох ногах, і ходять так, як ми, і посміхаються так само, і навіть їдять та п'ють з нами однаково…
Далі …
Голодомор 1932-33 років – найстрашніша сторінка в нашій історії. Жахлива смерть прийшла багатими щедрими українськими нивами майже в кожну селянську хату Східної України. Морок охопив завжди квітучу землю, мор винищував українську націю за приписами кремлівських душогубів, які на крові безневинних людей будували «світле майбутнє». Голод забрав не лише мрії, сподівання, надії, а й життя мільйонів людей. Голод убив дух, засіваючи в душах байдужість, страх і рабську покору. Дійшло до того, що смерть втратила свою трагічність – вона вже не була ні бідою, ні горем, стала позбавленням від мук!
Далі …«Я пенсіонер, чорнобилець І категорії, учасник війни. З 1 травня цього року була добавка всім пенсіонерам по 100 гривень – я її не одержав. З 1 липня учасникам війни теж була добавка (сума не вказана, але ваш «Вісник+К» від 12 липня 2012 р. про це писав) – теж я нічого не отримав. Поясніть чому?»
Далі …
Приємною несподіванкою для глядачів, які прийшли на відкриття кінно-мистецького театру у Збаражі, став виступ барда Василя Жданкіна. На сцені театру просто неба у незмінній вишиванці та з кобзою, дека якої має понад двiстi рокiв, він заспівав дві пісні з молодшою донькою Настею. Я не змарнувала нагоди розпитати пана Василя про життя-буття.
Далі …Борис Ревенко – відомий на Волині як автор, оператор та режисер багатьох документальних фільмів, в яких минувшина переплітається із сьогоденням, а через долю українців розкривається доля й самої України. Остання його кінооповідь «Отакеє моє життя» приводить нас на Черкащину, де пройшли дитячі та юнацькі роки відомого українського сподвижника В’ячеслава Чорновола, у села Вільховець, Гусакове, Єрки.
Далі …
Комуністи нахабно заявляють, що під час панування їхнього режиму на теренах України не було ніяких репресій, ніяких голодоморів – це, мовляв, вигадки. Із одним таким літнім чоловіком довелося сперечатися на цю тему. Та коли став за приклад наводити свідчення своєї матері, а родом ми з Житомирщини, де голод скосив у тридцяті роки тисячі, а може, і сотні тисяч моїх земляків, опонент утік, не бажаючи, як висловився на прощання, слухати «неперевірені факти». Хотілося б, щоб він і багато інших прислухалися до живих свідків, таких як Зінаїда Василівна Дунець із Любешова, яка народилася у місті Ромни Сумської області.
Далі …Рівняни у паніці, адже містом ходять чутки, що може обвалитися підземне містечко під вулицею Соборною.
Далі …
Хто не любить квітів? Для одних ця любов – як розрада. Для інших – як душевна пристрасть. А ось для Галини Шостак із села Золочівка Демидівського району цю любов сповна можна назвати фанатичною. Хоча б тому, що від першого весняного сонечка до пізніх зимових днин її оселя потопає у квітах. Наразі – у хризантемах, яких у Галини Олександрівни аж тридцять п’ять видів.
Далі …
Свій перший театральний досвід Тарас Обоїста здобув у студентському театрі естрадної мініатюри. Згодом став підробляти тим, що допомагав організовувати весілля. Проте, каже, це заняття йому швидко набридло, адже воно «вбиває» відчуття свята. Тоді й виникла ідея зібрати власну творчу групу і дарувати хворим діткам радість. Актори команди «Доктор клоун» стали ходити по дитячих будинках та лікарнях, даруючи маленьким глядачам радість та надію.
Далі …Жителька села Квітневе Дубенського району Марія Духній відсвяткувала 105-й день народження. Наразі довгожителька мешкає у своєї онуки. Втім, ще дає собі раду. Навіть на кухні допомагає – начистить картоплі, розпалить грубку. Щоправда, у підготовці до ювілею бабця Марія цілковито довірилася молодим. А вони й справді влаштували для ювілярки гарне свято, на яке прибули й представники [...]
Далі …