Марія не була такою вже красунею, щоб на все село. Але що росла єдиною дочкою у заможних за сільськими мірками батьків, то була вигідною нареченою. Сором’язлива, спокійна у дитинстві – ніхто і подумати не міг, що вона «нерозквітлим пуп’янком» – так спересердя сказала бабця – в 16 літ захоче заміж. Коли ж сімейство дізналося, за [...]
Далі …
Пообіцяв друзям студент-геолог – і дотримав свого слова Закінчувалися армійські табори, де півроку служили геологи-п’ятикурсники. Серед них був і Василь. Він не міг дочекатися, коли знову приїде до Львова на навчання. Адже з Оксаною вирішили: як тільки повернеться, одразу подадуть заяву в загс. У передчутті найщасливішої миті у житті їхав у поїзді, серце пришвидшено билося, [...]
Далі …
Посадила замолоду дубки, щоб на старості зрізати на труни Доля вділила багато літ бабі Дарці. Майже сотню. Та навіть у свій поважний вік вона жила у хаті, яку збудував ще її покійний чоловік. «Поки здужаю себе носити – нікуди не піду», – казала. І таки ходила без сторонньої допомоги, хоч і спираючись на дві палиці [...]
Далі …
Сиділи якось у компанії, розповідали анекдоти. – А знаєте, як найкраще помститися чоловікові, який завів коханку? – хтось сказав. – Як? – хором поцікавилися. – Вийти заміж за батька цієї коханки і стати колишньому чоловікові тещею! Усі вибухнули реготом. – Цей анекдот про мою подругу, – все ще сміючись, додала Галя. – У неї в [...]
Далі …
Рита, переступивши поріг батьківської хати, завмерла. Вона не могла сюди зайти останні десять років. Як вона скучила за подвір’ям, колись встеленим споришевим килимом, що лагідно студив ноги у літню пору. Тепер тут все по-іншому – євроремонти знищили все те, що було зроблено руками батька. Він любив своїх доньок і подумати не міг, що життя зробить їх найбільшими ворогами через оцю його хату…
Далі …
Галина Силівна овдовіла, зоставшись із семирічним сином Юрчиком, якого дуже любила. Усі думали, що хлопець виросте маминим синочком, а той після дев’ятого класу, не порадившись з матір’ю, подався до Одеси у морехідне училище.
Далі …
Нещодавно, прогулюючись по міському парку, побачила напис на лавчині. Чорним маркером здоровезними літерами було виведено: «Пропоную секс за гроші. Маша». І номер мобільного телефону. Чогось стало шкода цієї незнайомої Маші. Бо сумніваюся, що це вона писала, бажаючи таким чином підзаробити. Подібне оголошення більше змахувало на чийсь злий жарт або помсту кавалера, якого Маша, приміром, мала нахабство не кохати. Думати саме так мене змусила схожа історія однієї моєї знайомої, яка сталася кілька років тому.
Далі …
Пізнього осіннього вечора Оленка зателефонувала до свого батька, щоб дізнатися, чому ось уже кілька місяців не отримувала аліментів. У відповідь почула: «У мене, крім тебе, ще двоє дітей. Тебе одну я годувати не збираюсь! А як подаси до суду, ще й того не отримуватимеш!»
Далі …
Старий Панас не міг втриматися від сліз. Добротна хатина заросла бур’янами, зяяла чорними дірами замість вікон. Дверей не було. Він ступив на поріг і жахнувся: все, що було в будинку, зникло. «Розтягнули, вражі діти, – подумав чоловік. – Мої «добрі» односельчани «потрудилися»… А казали ж, доглядатимуть, коли виряджали за океан. От і доглянули…»
Далі …
Як грім серед ясного неба, селом прокотилася страшна звістка: Іван Степашків помер просто на косовиці! Ще звечора, коли клепав косу, скаржився, що голова йде обертом, та вдосвіта, як роса рясно впала на траву, схопився з ліжка: «Сіно тре косити». Певно, легше йому стало, подумала собі Лідька і навіть не спробувала відмовити від роботи. Хіба то дивина, коли хто заслабне? Тому, коли Іван ровером поїхав, взяла відро і пішла доїти корову.
Далі …