А я зі щастям розминулася…
Закінчення. Початок у №№12 –16 Мій перший син Володя називав і вважав Демка батьком і не міг зрозуміти, чого той так його ненавидить. Бо до менших чотирьох дітей чоловік добре ставився, а його лупив просто за те, що він жив. Я захищала, як могла, валялася в ногах, намагалася прийняти на себе всю Демкову скаженість, але… [...]
Продовження. Поч. у №№12 –15 Я оселилася у гуртожитку і майже відразу познайомилася там із хлопцем. Сашко теж сидів як «політичний», а родом був із сусідньої Рівненської області. Тоді багато молодих парувалося, бо ж переростками через ту каторгу були. Тільки ніякого розпису на поселенні не було – робили вечірку і оголошували, що відтепер ми житимемо [...]
Далі …Продовження. Поч. у №№12 –14 Бульбаші з лісу прийшли. Я то декого з них навіть знала, і тільки потім здогадалася, що й до чого, але… Ото увечері в хату зайшли, зброю наставили. Наказали мені кілька тризубів вишити. Батько як почув, почав проситися: – Хлопці, та пошкодуйте! Вона ж тільки з одних наймів повернулася, а ви [...]
Далі …Продовження. Поч. у №№12 –13 Увірвався в будинок, як звір. Господи, як почав усе трощити та шибки бити – аж скалки на всі боки розліталися. Потім взявся шухляди вивертати, напевно, цінності якісь шукав. Дівка теж не відставала від нього. Позабирала хазяйчині плаття з пацьорками, навіть мій чемоданчик з речами витрусила … «Ух, падлюки! – дивлюся [...]
Далі …Продовження. Поч. у №12 (938) Але як не впрошувала мене хазяйка, як не лякала звірствами руських, я стояла на своєму. Дуже вже хотілося додому. Згодом подумала, що годилося б порадитися зі знайомою українкою, яка жила і працювала у будинку навпроти. Тим більше, вона уже мала чоловіка – поляка, з яким тут познайомилася. Ото ми зустрілися, [...]
Далі …– Вже вмирати треба, а смерті все нема і нема, – сумно каже мені бабця Фрося, і додає по хвилі, – таке воно, дитинко, життя… Я не можу ані підбадьорити її, ані запитати щось – оглухла вона ще молодою, а от зір «геть зіпсувався» буквально минулого року – напередодні її 90-річчя. Але розум і світла [...]
Далі …
У поліського діда у 81 рік несподівано знайшлася дитина Чого тільки не буває у житті, яких сюрпризів не дарує доля. Село Черськ Маневицького району минулого року гуло від нечуваної новини: до старого Туревича приїхала з Дніпропетровська позашлюбна дочка! Ще не встигла вона дійти до його хати на самому краю села, як до Онуфрія Севастьяновича вже [...]
Далі …Закінчення. Поч. у №№47 (921) – 6 (932) А невдовзі мене відправили у тривале відрядження – аж на Челябінський тракторний завод, і я три місяці не був удома. А коли повернувся і вийшов якогось дня у місто, то очам своїм не повірив: мені назустріч, тримаючись під ручку, йшов Іван з… Настею. Я так і сказав, [...]
Далі …(Продовження. Поч. у №№47 (921) – 5 (931) Сміючись і лаючись, я зупинив машину. З неї вилізло усе майбутнє Йванове сімейство. Елеонора заойкала у розпачі, а менша дівчинка розревілася, протяжно приказуючи: – А-а-а!.. Папку… а-а-а… патєралі… а-а-а!.. Я розвернувся і поїхав по згубу. Більше пригод того дня не було, я привіз усе сімейство в Руцьк, [...]
Далі …Продовження. Поч. у №№47 (921) – 4 (930) – Знаєш, вона не проти приїхати до мене жити. Що б ти на це сказав? – Давно пора тобі сім’ю заводити! – Але у неї двоє дітей. – То й що? Менше тобі роботи буде! – пожартував я. – А серйозно можна другові порадити? – образився Йван. [...]
Далі …