«Страшніших доріг, ніж львівські, нема ніде», – такі слова почула від свого знайомого, який об’їздив усю Україну. Сама можу це підтвердити, бо коли ще навчалася у Львові, то з жахом готувалася до поїздки: не так боялася екзаменів в університеті, як вибоїн на дорозі, якими зустрічав маршрутку Сокальський район. Водій, як справжній шумахер, намагався їх обминути, а пасажирів кидало то в один, то другий бік.
Далі …
Голодомор 1932-33 років – найстрашніша сторінка в нашій історії. Жахлива смерть прийшла багатими щедрими українськими нивами майже в кожну селянську хату Східної України. Морок охопив завжди квітучу землю, мор винищував українську націю за приписами кремлівських душогубів, які на крові безневинних людей будували «світле майбутнє». Голод забрав не лише мрії, сподівання, надії, а й життя мільйонів людей. Голод убив дух, засіваючи в душах байдужість, страх і рабську покору. Дійшло до того, що смерть втратила свою трагічність – вона вже не була ні бідою, ні горем, стала позбавленням від мук!
Далі …
Приємною несподіванкою для глядачів, які прийшли на відкриття кінно-мистецького театру у Збаражі, став виступ барда Василя Жданкіна. На сцені театру просто неба у незмінній вишиванці та з кобзою, дека якої має понад двiстi рокiв, він заспівав дві пісні з молодшою донькою Настею. Я не змарнувала нагоди розпитати пана Василя про життя-буття.
Далі …
Свій перший театральний досвід Тарас Обоїста здобув у студентському театрі естрадної мініатюри. Згодом став підробляти тим, що допомагав організовувати весілля. Проте, каже, це заняття йому швидко набридло, адже воно «вбиває» відчуття свята. Тоді й виникла ідея зібрати власну творчу групу і дарувати хворим діткам радість. Актори команди «Доктор клоун» стали ходити по дитячих будинках та лікарнях, даруючи маленьким глядачам радість та надію.
Далі …
«…А щоб тобі повикручувало ручечки і ніжечки, пальчики й суставчики!» – напевно, всі пам’ятають, як кляла у «Зачарованій Десні» Довженка прабаба свого внука. Недарма ж люди ще здавна в гніві насилали один на одного таке прокляття. Адже ревматоїдний артрит – це невиліковна, болюча недуга, яку лікарі називають «раком суглобів», а хворі – «пеклом на землі». Про цю хворобу і поговоримо з лікарем-ревматологом, завідувачкою відділення реабілітації Луцької міської клінічної лікарні Наталією Кухарук.
Далі …Між двома пагорбами змійкою в’ється річка Чорногузка. На її лівому березі на семи горбах і семи ярах розкинулося мальовниче село Сьомаки (стара назва Седмярки). Перша згадка про Седмярки – у литовській метриці з «Літа Божого 1423 року». У 1648-1657 роках через село пролягав шлях війська Богдана Хмельницького. В 1941 році своїм чорним крилом змахнула над селом війна, але Сьомаки відродилися.
Далі …
У вісімдесятих роках минулого століття у селі Вербень Демидівського району сільські майстри під керівництвом Володимира Заморочка зробили так звану кінну маршрутку – на гумових колесах, із хатинкою, у якій є лавки, стіл… Фургон мав доставляти дітей до дитячого садочка і розвозити їх по домівках. З того часу минуло вже чверть століття, а своєму призначенню вербенська маршрутка і досі не зраджує.
Далі …
Хто не знає чи бодай не чув «Пісню про рушник», що давно вже стала музичною візитівкою України? Один з її авторів поет Андрій Малишко ще за життя став класиком української літератури.
Далі …
У понеділок розпочався Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху, який відбувається під егідою ООН. Державтоінспекція розробила план заходів щодо попередження травматизму на дорогах. На Волині з початку року у ДТП загинуло 90 людей, 466 травмувалися.
Далі …
Нарешті передвиборча свистопляска залишилася у минулому. Тож нічого людського протягом кількох місяців не можна було побачити по телевізору, послухати по радіо, прочитати в газеті. Кругом – мордаті дядьки, миловидні тітки постійно талдичили, як вони люблять народ і як готові покласти на плаху своє дорогоцінне життя заради його благополуччя. Головне – виберіть нас. Відшуміло, відгуділо. Вчорашні безкорисливі благодійники, кандидати, котрі пролетіли зі своїм депутатством, стали забирати подаровані швидкі допомоги, переорювати відремонтовані дороги. Отака вона зрадлива любов наших горе-захисників із довжелезними язиками і куцими-прекуцими ділами.
Далі …