Початок » Опубліковано користувачем larysa (Сторінка 86)
Дописи опубліковані larysa

Певно, жовтий колір кукурудзи набрид одному американському фермеру, і він надумав вивести «веселіший» сорт. Карл Барнс витратив довгі роки на те, що збирав качани з насінням незвичайного забарвлення. Потім довгенько мучився над їхнім розведенням, але таки зумів створити кукурудзину з десятком зерен різного кольору. По суті, фермер витратив на своє хобі ціле життя, але запустити [...]

Далі …

Але й добротний пух для подушок На Волині, де багато озер, річок та ставочків, здавна заведено в індивідуальних господарствах утримувати гусей. У селі Арсеновичі Ковельського району чи не у кожній хаті розводять цю птицю. І не дивно, адже поряд річка Стохід, на берегах якої росте багато трави. А це – основний корм для водоплавних. Надія [...]

Далі …

Ольга Овдійчук із села Дюксин Костопільського району, що на Рівненщині, обрала зовсім не характерну для жінок професію – стала футболісткою. Причому досягла у ній неабиякого успіху. У свої 18 років дівчина є гравцем найсильнішої жіночої футбольної команди «Житлобуд-1», а також виступає за Національну збірну України. У Харкові стала майстром спорту, брала участь у Лізі Чемпіонів. [...]

Далі …

Кажуть люди: «Якийсь дядько не підписаний» Прогулюючись у Луцьку пішохідною вулицею імені Лесі Українки, побачила, як біля нового пам’ятника із замисленим виглядом стояло дві дівчини. Одна з них обійшла навколо цієї скульптури кілька разів, шукаючи хоч якийсь підпис, і нарешті вигукнула: «Я не знаю, що це за дядько! Таблички нема!»   «Дядько», якого скульптори зобразили [...]

Далі …

Якщо десь у Зарічному, Камені-Каширському чи Любешові побачите на ринку шлеї, віжки, вуздечки, будьте певні: пошиті вони руками братів Конахів або їхніх помічників. Здавалося б, в епоху технічного прогресу шорницька справа доходів їм не принесе. А, ні. Як не парадоксально, та основну ставку поліський хлібороб ставить якраз на конячку, тож без шматка хліба з маслом [...]

Далі …

Про село Гайки, що в Турійському районі на Волині, наша газета вже писала. Адже продукцію, яку вирощують місцеві селяни, розвозять по всій Україні. Яка ж зараз ситуація зі збутом картоплі? Господарі кажуть, проблем немає. Трударі з Гайків уже давно протоптали собі дорогу до Львова, Одеси, Харкова, Києва. Картоплю із волинського села розкуповують миттю. Бо якісна. [...]

Далі …

Я дуже віруюча людина, ходжу до церкви і намагаюся жити за заповідями Божими. Так і дітей своїх виховувала. Хороші у мене вони – це правда. Всі добре вчилися, а найліпше – дочка Валя. Я колись теж подавала надії, але вискочила заміж, і весь мій інститут накрився, як кажуть, мідним тазом. Тож в дочці я бачила [...]

Далі …

Антоніна Галайко вже понад десять років працює начальником поштового відділення у селі Заболотці Іваничівського району. І хоча жінка має технічну освіту (закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-механік), та полюбила цю роботу, яка щодня наповнена газетними новинами і спілкуванням з людьми. Антоніна Леонідівна пригадує, що коли троюрідна сестра запропонувала стати листоношею, деякий час вагалася. Боялася, [...]

Далі …

Другим, так би мовити, пунктом призначення маневицького маршруту було село Цміни. За радянської доби у ньому діяв передовий колгосп-мільйонер «Зоря комунізму», який розбагатів на вирощуванні льону. Нині на Поліссі про культуру, яку оспівали радянські трубадури і яка, що казати, прославила не одного трудівника ланів, приносячи колгоспам чи не головні доходи, давно забули. Та й самих [...]

Далі …

Таких, як Стефанія Новацька із села Слобідка Козівського району на Тернопільщині, залишилося в Україні дуже мало. Ця бабуся з когорти тих українців, які жертовно люблять свою державу. Це дійсно ота найвідданіша любов, яку мав і заповідав нам сам Спаситель. Навіть сибірські табори та комуністична система не змогли її вбити. Тож не дивно, що для Стефанії [...]

Далі …