Її речі заворожують своєю оригінальністю, красою та витонченістю. Одні – легкі й невагомі, ніби зроблені з тонкої павутинки, інші – зіткані з фантастичних квітів та візерунків. Незважаючи на складність виробу, кожен випромінює особливе тепло та позитивну енергетику, адже в’яже їх лучанка Галина Занюк з любов’ю. Це хобі вже давно
вийшло за межі дому. Нині свої вироби жінка представляє на модних показах.
Галина Олександрівна пригадує, що будучи школяркою, почала відвідувати гурток з в’язання шпицями. Залюбки робила для себе різні дрібнички, які поповнювали гардероб. Коли ж створила власну сім’ю, почала в’язати діткам. А якось побачила у журналі гарні вироби гачком, і їй захотілося й собі створити щось подібне. Самостійно розбиралася зі схемою, освоювала нову техніку в’язання. Поступово підкорювала найскладніші узори. Основними шанувальниками жінки-майстрині були її рідні. У кожного в гардеробі були речі, які сплела Галина Олександрівна. Можливо, унікальні вироби так і лишилися б невідомими для широкого загалу, якби не ініціативність та наполегливість доньки, відомої моделі, власниці модельного агентства Марини Занюк.
– Коли Маринка організовувала черговий показ мод, запропонувала продемонструвати одяг, який я виготовила власноруч, – пригадує пані Галина. – Погодилася без особливого ентузіазму, а коли побачила, як у дівчат горять очі, коли одягають мої речі, це дало мені поштовх до наступних робіт.
Цікаві узори Галина Олександрівна шукає в журналах, а от модель одягу вигадує сама. Захоплення гачком переросло в улюблену справу. Посидіти у затишному куточку за в’язанням – це найкращий відпочинок, вважає жінка. А влітку, коли випадає погожа днина, любить заховатися у квітнику і там творити оригінальний одяг. Описувати його красу – справа невдячна, бо ж недарма кажуть: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
Ручна робота дуже копітка. Наприклад, щоб зв’язати сукню, потрібно працювати близько двох місяців. Але такі вироби ніколи не повторюються і завжди цінуються. У цьому майстриня ще раз пересвідчилася, побувавши у Рівному на модному показі Fashion Time, осінь-зима 2013. Дівчата, які мали демонструвати одяг від Галини Занюк, охали й ахали. А одна модель підійшла і попросила вийти на подіум у сукні, яку Галина Олександрівна відібрала для свого фінального виступу.
– Я побачила очі цієї дівчинки і не змогла відмовити – захотілось подарувати радість дитині, – усміхається жінка. – Тож замість запланованих 11 моделей у мене вийшло 12. Демонстрували не лише сукні, а й кофтини, кардигани, болеро.
Запитую, чи не втомлюють підготовка до показів, поїздки? Галина Олександрівна заперечливо хитає головою і додає, що навпаки – це приносить задоволення, а нові знайомства підштовхують до цікавих ідей.
– У молодості потрібно було багато часу приділяти сім’ї, не вистачало його для себе. Зараз діти виросли, тож пора реалізовувати той невикористаний потенціал, – переконана моя співрозмовниця.
Як дізналася згодом, у Галини Олександрівни не лише талант до творіння прекрасного, а й велика сила духу. Вона понад десять років активно займається спортом. Проводить заняття з гімнастики у власній групі для тих, кому за сорок років.
– З віком відчуваєш погіршення самопочуття. У мене були проблеми з хребтом, а почала робити фізичні вправи – і про біль забула. Потрібно дбати про свій організм, не лінуватися, – наголошує.
– Галино Олександрівно, Ви займаєте активну життєву позицію. Маєте якесь гасло, яким керуєтеся щодень?
– Мені дуже запам’яталися слова моєї 75-літньої сусідки, яка мешкає в селі. «Скільки можна робити, робити. Та вчіться, нарешті, просто радіти життю». Я дослухаюся до цієї простої філософії. Треба менше звертати уваги на погане, а насолоджуватися тим, що маємо.
Руслана ТАТАРИН,
м. Луцьк
Comments: |