14 лютого зустрічає своє 116-ліття найстаріша жителька України – мешканка села Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області Катерина Козак. Попри те, що народилася у День закоханих, бабця за усе життя так і не зустріла своєї половинки.
«Таке важке життя було, що навіть смерть мене боїться», – любить пожартувати бабця Катря, коли її запитують про вік. За таку світлу вдачу рідні її називають не інакше як «бабцею-сонечком». А згадувати є що. Старенька пережила часи Австро-Угорської імперії, Західноукраїнської Республіки, другої Речі Посполитої, Радянського Союзу, пам'ятає Першу і Другу Світові війни… Остання забрала її рідну сестру (німці вивезли на роботи в Німеччину, де та й померла), тож взялася ставити на ноги двох осиротілих племінниць. Доводилося братися за найскладнішу роботу, просити кусень хліба в односельців, самій голодувати, аби вигодувати дітей.
Так за щоденними клопотами жінці ні за молоду, ні пізніше й не випало щастя влаштувати особисте життя. Однак самотою доживати віку бабці Катрі не довелося. Радіє, що при ній повиростали сестрині онуки та правнуки, і що на схилі літ має велику шану від родини.
До речі, за усе своє життя жінка ні разу не лежала в лікарні – недуги «виганяла» народними методами. Їжу вживає лише натуральну, з власного городу. І багато молиться. Може, у цьому й головний секрет її довголіття. А ще в тому, що ніколи нікому зла не бажала.
Comments: |