Найліпше вживати ревінь у травні і на початку червня, коли він ніжний, цілющий і не завдає шкоди організму.
Ревінь у малих дозах має в’яжучу дію, у великих – послаблюючу. Коріння і кореневище містять багато дубильних, смолистих і пектинових речовин, є в них крохмаль, глюкоза (від чого і черешки солодкі) та чимало інших корисних речовин. У харчуванні використовували ранньої весни солодкі листочки, робили з них голубці, додавали до салатів, борщу. Вони містять багато вітаміну С, вітаміни групи В, Е, а також калій у достатній кількості – саме те, чого часом так бракує людині, аби вивести надлишки води з організму, тобто усунути набряки. Дубильні речовини, які містяться у ревені, зумовлюють в’яжучу і протизапальну дії рослини. Отже:
– якщо вживати малі дози ревеню, то поліпшується апетит, нормалізується шлункова діяльність, проявляється в’яжучий ефект;
– великі дози здатні активізувати перистальтику кишечника, послаблювати;
– вживаний у середніх дозах ревінь – це чудовий жовчогінний засіб;
– ревінь допоможе і при запальних процесах у шлунку й кишечнику, і при проносах чи закрепах, а водночас налагодить жовчогінну дію печінки.
Comments: |