Прес-конференція після матчу «Карпати»-«Волинь»
Спілкування з журналістами розпочав тренер луцької «Волині» Володимир Дикий, який керував командою за відсутності Віталія Кварцяного. Для Володимира Дикого це був перший матч, в якому він персонально відповідав за результат. Принциповішого менту для тренера важко було й вигадати. Адже свого часу він виступав як за «Волинь», так і за «Карпати»:
– Враження від матчу дуже хороші, приємно, що сьогодні перемогли, – не приховував радісних емоцій Володимир Дикий. – Гра була важкою, особливо на початку, коли «випадала» середня лінія. У цій ситуація дуже добре зіграли наші захисники і особливо воротар Кичак. Треба було витримати перші 20 хвилин, бо знаю, як «Карпати» грають у стартові хвилини, коли ще я виступав за львівську команду. Ми витримали великі швидкості, пресинг суперника, трохи заспокоїлися, і у другому таймі ми зробили декілька перестановок. Наші футболісти прислухались до моїх настанов, забили гол, могли і ще забити, зрештою, як і «Карпати». Але виручав нас сьогодні воротар.
– Відчувались ваші проблеми на лівому фланзі оборони…
– Трохи не вписався у гру Діма Немчанінов. Можливо, хвилювався, і довелося його замінити. Він молодий, і в нього все попереду.
– Під час гри тримали зв’язок з Кварцяним?
– Якщо можна, то на це питання не буду відповідати.
– Просто вас бачили з телефоном…
– Мені дзвонили, підказували. Якщо чесно, то так, телефонував Віталій Володимирович, який дуже переживав. У нього була дуже серйозна операція, і зараз іде реабілітаційний період. Хотіли зробити подарунок Кварцяному, і це в нас вийшло. Хлопці вистояли, показали характер і бійцівські якості.
Олександр СЕВІДОВ (головний тренер «Карпат»):
– Щоб я не сказав, це буде виглядати як виправдання. Наразі бажаю якомога швидшого одужання Віталію Кварцяному.
– У вас була така велика кількість моментів. Що завадило їх реалізувати?
– Якби я знав рецепт чи причину, то напевно, усунув би їх. Одна справа мати моменти і не забивати їх, інша – не мати і забивати. Ми багато створили епізодів і навіть тоді, коли пропустили, мали три моменти, щоб відігратися...
– В першому таймі по сухому більше моментів було. «Волинь», як фізично більш потужна команда краще виглядала, коли поле було мокрим, у другому таймі...
– По сухому? Це типу як з вином? Парадоксально вийшло. Ми атакували два тайми. Як «Волинь» може бути краще готовою фізично, ніж ми? Поле нам не заважало. Треба забивати було, без виправдань. Поле, вітер, дощ – коли команда на рівень виходить, то вона не має права пропускати з одного моменту. А в нас це вже сумна традиція. Нема моментів, один приходить і ми пропускаємо. Чому чотири захисники дозволили двом суперникам себе розірвати? Але це все на користь бідних. Забий ми в першому таймі 1-2 голи, іншої команди на полі не було б. А так ми не те, що не виграли, ми програли.
– Два тижні очікування якось вплинули на гру команди?
– Навряд. Ми вийшли з добрим настроєм. Хвилин 30 взагалі на куражі грали. Моментів багато було. Але моменти не рахуються. Треба робити правильні висновки, треба рухатися вперед. Ми грали агресивно. Це була гра для уболівальників, які люблять таку гру. Навіть попри те, що не вдалося забити і виграти, я задоволений грою. Ми прагнемо до такої гри.
– Чому ніхто з новачків не потрапив до заявки?
– А чому вони мали потрапити? У нас багато гравців до неї не потрапили...
– Їх же для підсилення взяли.
– Ковєль 5 років не грав в футбол. Новотрясов з першої ліги прийшов. Міша Сергійчук з нами три дні тренується. Вистачить причин?
– Чи відчували ви, що психологічно змінюється стан команди, після кожного нереалізованого моменту?
– Навпаки, я відчував, що команда починає розслаблятися. Крім гольових моментів було ще чимало епізодів. Це десь нашу команду заспокоїло. Думали, що не заб’ємо зараз, то заб’ємо потім. Але наша майстерність не дозволяє нам забивати потім...
| Comments: |
