Житель Берестечка понад 30 років досліджував тарасову творчість

Ще зі шкільної парти Олекса Ошуркевич (Олексій Федорович Ошуркевич), мешканець Берестечка, що на Горохівщині, був закоханий у Шевченкове слово. А коли виріс, присвятив дослідженню творчості Кобзаря кращі роки свого життя. Упродовж 1961-1999 років більшість своїх відпусток Олекса проводив на Звенигородщині (Черкаська область), малій Батьківщині Шевченка. Зустрічався з людьми, записував легенди, перекази, спогади, пов’язані з його життям і творчістю.

Знайшов відомості про всіх родичів поета

Олекса ОШУРКЕВИЧ із землячками Кобзаря

Олекса ОШУРКЕВИЧ із землячками Кобзаря

Першу дослідницьку поїздку здійснив на соті роковини від дня смерті поета. У другу вирушив 1964 року разом зі своїм шкільним товаришем і однодумцем Анатолієм Карп’юком. Вони відвідали столичний музей, де поспілкувалися з правнуком Кобзаря по сестрі Катерині Дмитром Красицьким, автором кількох книг про свого великого прадіда. Вклонилися могилі Шевченка на Чернечій горі, побували в музеї, на Михайловій горі, де свого часу жив друг поета – український учений, фольклорист Михайло Максимович. Не оминули й Чигирина, Черкас, Суботова, інших пам’ятних місць, пов’язаних з Тарасом. Звичайно, відвідали Моринці, Шевченкове (колишня Керелівка), Вільшану, Пединівку, Звенигородку.

Волинянин зустрічався з людьми, які зберегли у своїй пам’яті легенди та перекази про Шевченка, пам’ятали окремі події та факти з його життя та родини від кріпаччини й до нинішнього часу. Олексі Федоровичу вдалося зафіксувати 86 переказів, які лягли в основу праці «Оповіді Шевченкового краю». «Хронологічні рамки записів, за свідченням автора, – 1961-1999 роки» робилися в Моринцях, Шевченковому, Будищах, Вільшані, Пединівці, Зеленій Діброві. Дослідник цим не обмежується, він занотовує спогади й родичів поета, яких вдалося відшукати у Волинській та Рівненській областях.

Надзвичайно цінним для читача є словник персоналій «З великої родини Шевченка», у якому подаються короткі біографічні відомості, склад сім’ї 40 родичів поета – від батька Шевченка Григорія Івановича (1781-21.03.1825) та матері Катерини Якимівни (дівоче прізвище Бойко, 1783-20.08.1823), сестер і братів та інших представників родинної ієрархії з префіксами пра- і прапра- (по нисхідній лінії). Знаходимо тут й інформацію про імена та роки народження всіх дев’яти дітей (троє померли в дитинстві) сім’ї Шевченка.

У Шевченковому краї записав пісні на слова Шевченка

Ошуркевич у 1985-1989 роках їздив у Шевченків край, щоб віднайти пісні, які пов’язані з біографією, фольклористичною практикою Тараса Шевченка. На магнітофонну плівку дослідник записав від 50 народних виконавців 440 зразків народнопісенних творів. При цьому перевага надавалася людям старшого та середнього віку. Записано також пісні на слова Тараса Шевченка, здебільшого народні варіанти з деякими незначними видозмінами чи доповненнями, та улюблені пісні поета. На основі зібраного матеріалу видано співаник «Пісні Шевченкового краю». У ньому є родинно-обрядові (115) та родинно-побутові (91) пісні, чумацькі, рекрутські, солдатські, наймитські та заробітчанські твори, навіть балади й жартівливі пісні та приспівки. На жаль, не знаходимо у збірнику косарських, гребовицьких, жниварських пісень та колядок, щедрівок, зникнення яких спричинила заборона в часи тоталітаризму народних обрядів. Тексти улюблених поетових пісень супроводжуються відомостями про те, коли і де, за яких обставин їх виконував Тарас, де публікувались, з якого джерела здійснено передрук твору.

Художню палітру збірника збагачують дві вкладки з чорно-білими фотоілюстраціями, де зображено титульну сторінку «Кобзаря» 1840 року, відбудовану хату поетового діда по матері Якима Бойка, родину племінника Петра Микитовича Шевченка (1907), подано знімки сільських пейзажів, кирилівських дівчат початку минулого століття, світлини місцевого люду, зроблені фольклористом.

Книги Олекси Ошуркевича «Оповіді Шевченкового краю» та «Пісні Шевченкового краю» стали неоціненним набутком у національній скарбниці українського народу. Помер фольклорист, закоханий у Шевченкове слово, у 2010 році.

Олександра КОНДРАТОВИЧ,

почесний краєзнавець України,

Волинська область

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>