Ялинку прикрашає столітніми іграшками
Новорічних свят усі чекають з особливим трепетом. Для дітей це весела пора костюмованих дійств та подарунків. Для дорослих – можливість повернутися в дитинство. Прикрашаючи зеленокосу красуню, згадуємо, як колись з нетерпінням чекали, коли мама дістане з полиці коробку, де у ваті лежать яскраві кульки. А в оселі мешканки міста Кам’янець-Подільський Тетяни Карпової в минуле можна зазирнути без особливих зусиль, адже щороку вона прикрашає ялинку раритетними іграшками минулого століття зі своєї колекції.
Уже понад двадцять років Тетяна Михайлівна збирає різноманітні предмети новорічної атрибутики. Її колекція налічує понад дві тисячі оригінальних екземплярів. А це ялинкові іграшки, гірлянди, маски, десятки Дідів Морозів та Снігурочок, пригадуєте, їх колись ставили під ялинку. Самих лише новорічних листівок понад півтори тисячі. Друзі, знаючи про захоплення пані Тетяни, спочатку приносили свої старі іграшки, які шкода було викидати на смітник. Жінка все акуратно запаковувала і ховала у коробки, бо ж скляні прикраси дуже тендітні. Спочатку зайняла одну полицю в шафі, потім другу, третю.
– А зараз моя колекція витіснила одяг рідних, – сміється співрозмовниця.
Тетяна Михайлівна, захопившись новорічною атрибутикою, дізналася багато цікавого про святкування Нового року, традиції, а також виготовлення іграшок.
– Відомо, що наші прадіди теж любили прикрашати оселю. На ялинку вішали яблука, коржики, дерев’яні вироби. Згодом з’явилися іграшки з вати та пресованого картону, – проводить екскурс у минуле пані Тетяна. – А скляна іграшка вважалася предметом розкоші. Є такий історичний факт, що для прикрашення Кремлівської ялинки виготовили великі червоні скляні кулі із зображенням Леніна, Сталіна, Маркса та Енгельса. А коли їх повісили, хтось із партійців схопився за голову: «Як же так – «вішати» вождів!» Терміново був даний наказ знищити всю партію. Я колись прочитала в Інтернеті, що одну з цих іграшок має колекціонер з Москви. Вона безцінна. Навіть у період Другої світової війни були прикраси. Правда, виготовлялися з відходів виробництва на фронт: металеві колечка, зірочки тощо.
Беручи до рук одну іграшку, Тетяна Михайлівна повідує історію цілого десятиліття. Слухаємо із захопленням, бо хто міг подумати, що прикраса може так багато розповісти про життя свого часу. При Брежнєві у моді були п’ятикутні червоні зірки. При Хрущові – іграшки у вигляді качана кукурудзи. Колекція жінки не просто лежить у коробках. Ні, все чітко і систематизовано. Предмети записані під номерами у спеціальному каталозі. Вони погруповані за категоріями: персонажі, овочі, звірі, рослини.
– Найстарішими є іграшки з вати ХІХ століття, – каже Тетяна Михайлівна. – А от скляна куля із написом «2000» хоч і не давня, але все ж історична, бо ми з нею зустріли інше століття. До речі, її випуск був обмеженим, тому вона рідкісна. Згадкою про Помаранчеву революцію є куля з підковою й написом «Так!». Найновіша – іграшка з логотипом «Євро-2012». Є багато прикрас з тваринами, залежно від того, чий рік зустрічаємо. Прикро, що нині ринок заполонили китайські пластмасові. Справжні скляні іграшки рідкісні і дорогі, але коли бачу щось неординарне, неодмінно купую для своєї колекції. Часто друзі дарують, бо знають, що це для мене велика радість. Ще з дитинства пам’ятаю паперову сніжинку з глиняним личком. Мріяла її знайти для своєї колекції, і нещодавно знайома мені принесла. Яке це було щастя! Зрозуміло, моя колекція не має якоїсь великої матеріальної цінності, зате вона багата духовно. Це відчуття казки, подих дитинства і гарний настрій. Друзі, які приходять на свята, найперше йдуть до ялинки, роздивляються іграшки, пригадують свій Новий рік у дитинстві, усміхаються. Моє хобі дарує їм позитивні емоції, і від цього стає тепліше на душі.
Руслана ТАТАРИН,
Хмельницька область
| Comments: |
