У колгоспі Ющенко малював, співав, танцював і… портрет Леніна вирізьбив
Пригадує практику майбутнього президента Ганна Бучинська з Тернопільщини
Нас завжди притягували і будуть притягувати місця, пов’язані з видатними особистостями, тому цікаво почути спогади тих людей, які спілкувалися з нинішніми політиками, державними діячами чи великими митцями. У Козівському районі на Тернопільщині є село Покропивна – тут у 1975 році, будучи студентом Тернопільського фінансово-економічного інституту, проходив дипломну практику третій президент України Віктор Ющенко.
Зрозуміло, мало кому в селі запам’ятався студент-практикант Віктор Ющенко – хіба міг хтось знати, що звичайний хлопець виб’ється аж у президенти. Більше того, хто міг тоді подумати, що Україна стане незалежною державою. Хоча вже тоді молодий Ющенко мав ту харизму, яка вирізняє людину з-поміж інших. Адже Ганна Бучинська, колишній головний бухгалтер колгоспу «За мир», виділила цього студента-дипломника серед інших найбільше.
– Наше господарство було базовим з підготовки студентів Тернопільського фінансово-економічного інституту, де п’ятикурсники проходили державну практику, – пригадує ті далекі радянські роки Ганна Степанівна. – Мене після закінчення Купиченського сільськогосподарського технікуму одразу направили сюди головним бухгалтером. Ющенко прийшов до нас на практику у 1975 році. Пам’ятаю, що тоді відзначали якусь ювілейну дату, мабуть, 30-річчя Дня Перемоги. Він не тільки любив бухгалтерію, а ще й був хорошим організатором, танцював, співав.
– Сільські дівчата, може, й позакохувалися у нього? – цікавлюся.
– У такого гарного хлопця могли й закохатися. На практиці був більше двох місяців, а дипломну роботу писали рівно тиждень. А за той час він нам гарно оформив партійний кабінет. Віктор Андрійович ще й добре різьбив. Замовили йому портрет Леніна. Та приїхав інструктор обкому партії, такий собі «ленінець правильний», і сказав, що аби намалювати чи вирізьбити портрет вождя пролетаріату, треба мати ліцензію. І ми вже той портрет, зроблений Ющенком, заховали і нікому не показували. А думали за таку роботу йому гарні гроші заплатити. Зі всіх студентів Ющенко чомусь запам’ятався мені найбільше. Голова колгоспу його всюди постійно посилав з різними завданнями. Господиня Текля Кріль, у якої квартирував, казала, що хороший хлопець. Коли до неї приїхала підвода гній забирати, він за вила – і давай накидати. Дуже запам’ятала його слова, коли після дипломної треба було йому написати характеристику. Кажу: «Вітю, не маю часу, напиши сам, а я підпишу». А він мені: «Степанівно, не вольно, мусите Ви написати». Нарахували йому більше 400 рублів, бо оформила заступником бухгалтера – наша в декретній відпустці була. Голова мене за це навіть насварив. А пізніше казав: «Ну що, Ганю, їдь до Ющенка – тоді добре йому зробила, хай віддячить».
З того часу Ганна Бучинська більше Віктора Андрійовича не бачила. Добиватися і щось випрошувати у знайомих, які займають високі посади, жінка не любить. Правда, був у неї тяжкий момент, коли таки довелося згадати знайомство з Президентом.
– Була в моєму житті страшна трагедія, – продовжує спогади жінка. – Єдина 11-річна внучка захворіла на гострий лейкоз. Нам порадили відправити її в Іспанію, але потрібно було швидко відкрити візу. Повезла її у Київ здавати аналізи, і там, спілкуючись з лікарем Донською Світланою Борисівною, розповіла, що знаю Ющенка, бо коли біда, хапаєшся за соломину. А вона каже: «До нього вам буде важко добитися, попробуйте звернутися у «Фонд-3000» до Катерини Михайлівни». Так і зробила. Зустрілася з Катериною, розповіла їй, хто я. Вона вислухала і викликала Миколу Полуденка, який приніс відношення від імені Ющенка до посла Іспанії з проханням посприяти відкриттю візи. Не минуло і трьох днів, як візу відкрили. Та коли ми внучку туди привезли, вже було пізно. Згодом фонд нам допоміг і грішми, але вони вже не були потрібні.
Наш голова колгоспу Редько, коли Ющенко був головою Нацбанку, зустрічався з ним на зборах. Тоді Віктор Андрійович передавав мені вітання і обіцяв заїхати, якщо буде у цих краях. Але так ми його і не діждалися…
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Тернопільська область
| Comments: |
