Пологи приймала на… печі

У сільської фельдшерки тільки один запис у трудовій книжці

Ганну Гоцик, завідувачку фельдшерсько-акушерського пункту села Карпилівка Камінь-Каширського району, земляки називають «наша рятівниця». Адже за 45 років роботи в медицині завдяки своєму професіоналізму, безвідмовності, людяності вона заслужила повагу в односельчан. Тому й не дивно, що кілька років тому їй присвоїли звання заслуженого працівника охорони здоров’я.

– Я все життя працюю у своєму рідному селі Карпилівка, – розповідає Ганна Олексіївна. – Рано залишилася сиротою, і мене виховували дідусь з бабусею. А з подругою Анастасією Дмитрук мріяли вступити до педагогічного училища. Однак я їй все казала: «Я співи не здам…» А коли ще була живою мама (її тоді паралізувало), то до нас приїхала лікарка і стала мене намовляти: «Ой, яка дівчинка, вступай до медучилища, будеш людей рятувати…» Я її послухалася. А подруга й собі: «Якщо ти в медучилище, то і я…» Відтак, Настя стала лікарем, живе та працює у Києві. А мене дід вмовив залишитися в селі. Сказав, що я вже маю спеціальність, хтось повинен і в селі працювати. Тим більше, що старенькі, мабуть, відчували, що якщо піду далі вчитися, то вже додому не повернуся. Тож я послухалася моїх рідних людей і повернулася в Карпилівку. Вийшла заміж і ось вже 45 літ працюю тут.

Несолодко жилося Ганні Олексіївні, адже раптово ще зовсім молодим помер її чоловік. Довелося вимолювати в Бога повернення з афганської війни сина. Про ті часи жінка і дотепер без сліз говорити не може. Але попри домашні тривоги, вона ніколи не відмовляла людям у допомозі. А доводилося бувати в різних ситуаціях, особливо в радянські часи. Наприклад, пологи приймала навіть… на печі.

– Покликали до породіллі, а вона на печі лежить і стогне. От-от народить. Нічого не залишалося, як шмигнути до неї і прийняти на світ дитя, – розповідає сільський фельдшер. – Був випадок, що майбутню маму везли до камінь-каширської лікарні, але за кілометр до неї вона розродилася прямо в машині. Інша біля залізничного переїзду під шум поїзда народжувала. Але завше, слава Богу, все закінчувалося благополучно. Я вже й не можу порахувати, скількох діток на світ прийняла. Зараз уже всіх попереджаю, що завчасно треба їхати до лікарні. А як, бувало, взимку замете, то і тракторами жіночок до лікарні возили. А колись одну дитинку до року треба було госпіталізувати, а не було транспорту. То іншого виходу не знайшли, як доставити маму з немовлям… гусеничним трактором.

Були у роботі Ганни Гоцик і екстремальні ситуації. Вона й зараз з жахом згадує, як під час меліорації одному трактористові відірвало руку.

– Видовище було не для слабодухих, – каже жінка. – Потрібно було зупинити кровотечу, вивести людину з шокового стану… Але життя хлопцеві врятували. Руку, звісно, вже не пришили, але людину в лікарні виходили.

– А які зараз хвороби найбільше дошкуляють селянам?

– Артрити, поліартрити, остеохондрози, гіпертонічні хвороби, які дають ускладнення на внутрішні органи, при цьому розвиваються ще й супутні хвороби. І діти зараз народжуються набагато кволіші, ніж колись. Школярі мають слабкий імунітет, вірусними інфекціями можуть хворіти п’ять-шість разів на рік.

– А щоб не «скакав» тиск, чи маєте у записнику якийсь народний рецепт?

– Насамперед, треба жити без стресів, берегти себе, не їсти жирну їжу, а більше овочів. Пити морси з журавлини, калини. Якщо кожного ранку вживати по три краплі соку алое протягом кількох місяців, то тиск врегулюється. Але чи вистачить людині терпіння?

– А спиртним у селі зловживають?

– Дуже. І відкачуєш тих, хто перебрав, і помирають люди від цієї біди, але нікому це наукою не стає.

Люди, з якими довелося поспілкуватися у Карпилівці, кажуть, що Ганна Олексіївна дасть пораду кожному. Одна жіночка розповіла, що фельдшерка врятувала її від п’яткових шпор. Побачила, що та тупцяла з ноги на ногу в церкві, і після служби порадила: «У тебе, мабуть, шпори. Зроби для ніг компрес з вівсяної соломи. А потім наклади на ступні сітку з йоду». Скористалася жінка порадою – і позбулася проблем. «Так що наша фельдшерка й справді наша рятівниця», – підсумувала жителька Карпилівки.

Марія ДУБУК,

Волинська область

Фото автора

 

• Нравится
•