Собака стала мамою для кошеняти
Тайга полюбила «приймака»
Давно прийнято вважати собак і котів найбільшими ворогами. Будь-який Шарик радо ганяє за Мурчиком в надії спіймати його за хвоста. Сміливіші коти намагаються відбиватися за допомогою гострих пазурів, та найліпший порятунок – прожогом вискочити на високий паркан чи дерево. Напевно, кожен спостерігав таку картину: на землі підстрибує і заливається сердитим гавкотом пес, а зверху на нього поглядає котик, ще й лапкою вмиває ніс, ніби насміхається над суворим сторожем двору. А от будучи у відряджені в селі Котів Ківерцівського району, стали свідками зовсім інших стосунків цих найулюбленіших домашніх тварин. Поки розмовляли з господарем, до дворової собаки Тайги, яка грілася на сходах під останніми теплими осінніми промінцями, підійшло маленьке руденьке кошенятко. Зручно примостилося під боком і почало… ссати.
– Нічого дивного у тому немає, – побачивши наші круглі очі, пояснює Андрій Трибощук. – Це кошеня сестра Катя привезла з Луцька. Здається, розповідала, що знайшла його десь на вулиці. Воно було мокре і голодне. Пожаліла тваринку, і вирішила забрати в село. Як бачите, котик знайшов тут не лише затишний дім, а й нову маму. Наша Тайга мала тоді щенят. Годувала їх своїм молоком. Ми й не бачили, коли Мурчик пристроївся до їхнього гурту. Але собака його не відганяла, малі теж не були проти такого прийомного синочка, хоча й іншого роду-племені. Ось так вони й подружилися. Коли щенята підросли, ми їх роздали людям, лише одну «дівчинку» лишили. Може, вже й молока у Тайги немає, а Мурчик все ходить до неї за давньою звичкою. Собака ставиться до цього спокійно, ніколи навіть не гаркне на котика, буває, навіть облизує його, вимиває. Наші улюбленці зруйнували стереотип, що собака і кіт люті вороги. Самі бачите – вони люблять один одного.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
