Журналіст із Рівного навчав канадських офіцерів
Їхні військові мають на озброєнні пістолети зразків Другої світової війни
Олександр ГАЙН – медіа-офіцер та військовий журналіст
Рівнянин Олександр Гайн є спеціальним кореспондентом регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м. Львів) у Рівненській області. Він працює медіа-офіцером та військовим журналістом. У рамках своєї роботи тричі брав участь в іноземних військових навчаннях, двічі – у Канаді. Під час останнього заокеанського відрядження хлопець став директором курсу та організовував навчальний процес для канадських військових.
– Коли вперше їхав стажуватися у Канаду, Міністерство оборони України проводило відбір. Вимога була така, що це повинен бути старший лейтенант-капітан, – розповідає Олександр Гайн. – Я займав таку посаду, тож коли запитали, хто з капітанів знає англійську мову, підняв руку. Потім мене відправили у канадське посольство, де ми, разом з іншими претендентами, пройшли тестування, співбесіду, яку проводив помічник військового аташе Канади в Україні. Сталося так, що відібрали саме мене.
Саша жартує, коли він приїхав на навчання до Оттави, там не знали, що із ним робити. Перший місяць до нього ставилися насторожено, адже серед одинадцяти канадських офіцерів він був єдиним іноземцем на курсі, якому також треба було дати доступ до певних військових таємниць. До цього люди з інших країн працювали у них хіба що на цивільних посадах. До того ж, програма, за якою приїхав Олександр, запускалася вперше і не була розрахована на іноземців.
Згодом у Торонто проводився курс речників для канадських генералів, куди Олександра Гайна скерували як інструктора та військового журналіста. Саме після цих «оглядин» йому й запропонували очолити навчальний курс для підготовки молодших спеціалістів зв’язків із громадськістю – так канадці називають фото- і відеожурналістів. Організовувати навчальний процес українцеві допомагали чотири канадці, яких дали йому у підпорядкування. Очолюваний рівнянином курс визнали кращим на потоці.
– Збройні сили у Канаді майже удвічі менші, ніж в Україні. Військові частини розкидані по території усієї країни. Військова техніка досить стара, тож на закупівлю нового обладнання керівництво країни значно збільшило видатки. Їхні військові, до речі, мають на озброєнні пістолети зразків Другої світової війни, – ділиться враженнями Олександр. – Армія у Канаді виключно контрактна, причому досить «літня». Людина навіть у сорок років може стати солдатом і служити аж до шістдесяти. Часто на службу приходять ті, кому не вдалося побудувати кар’єру, і прихід у армію вони використовують як другий шанс.
Олександр Гайн розповідає, що у Канаді немає так званого службового житла. Проте, коли людина приходить служити в армію, отримує кредит на помешкання на пільгових умовах. До того ж, військовому в Канаді кожні три-чотири роки треба змінювати місце служби. Держава у такому випадку оплачує різницю між продажем житла на старому місці служби і купівлею на новому. Якщо ж військовослужбовець відмовляється їхати на нове місце роботи, його можуть звільнити, позбавляючи пільг на іпотечне кредитування. Канадським офіцерам часта зміна місць служби навіть дуже подобається, адже так вони набувають досвіду, а це дає можливість рухатися кар’єрними східцями.
Країна Олександру також дуже сподобалася. Особливо припала до душі стара частина Канади, яка, на відміну від нової, має різноманітну архітектуру. Гнітило лише, що Україну там часто позиціонують із Росією, доводилося пояснювати, що українці – це окрема незалежна нація.
Марія МАРТИНЮК,
м. Рівне
| Comments: |
