Здається, вислів «Ех, життя собаче» втратив свою актуальність, якщо взяти до уваги те, що нині великим попитом користуються… салони краси для собак. Тут їх миють, стрижуть, роблять маски для шерсті і навіть нарощують кігті. Правда, сільським Шарикам чи Барбосам така розкіш недоступна. Ці послуги для елітних песиків багатих господарів.
Такі специфічні модні салони краси в останні роки з’явилися у багатьох обласних центрах нашої країни. Якщо раніше більшість людей з посмішкою пройшла б повз вивіску «Собача перукарня» чи «Все для вашої Бусі», то нині туди на крутих тачках під’їжджають поважні чоловіки та дами з домашніми улюбленцями. Одна із найзатребуваніших процедур у салонах краси для собак – спеціальні маски. Їх наносять на шерсть, аби вона була шовковистою і приємною на дотик. Популярністю користуються екстравагантні зачіски, косички та бантики. У Києві стрижка тварини коштує від 250 до 600 гривень. Підфарбовування шерсті чи її колорування (і до такого додумалися!) – до 200 гривень. Для собак можна навіть парфуми підібрати – ціни від 80 до 2,5 тисячі гривень. А що ви думали? Сучасні собачки нічим не гірші за своїх гламурних господинь!
У Тернополі молода жінка, яка раніше працювала продавцем на ринку, швидко зорієнтувалася в моді – і у власній квартирі облаштувала собачу перукарню. Оксана Ільницька всьому вчилася самотужки. Їздила до Києва на спеціалізовані виставки та майстер-класи для грумерів – собачих перукарів.
– За день там навчать стригти та укладати шерсть чотирьом породам. Одне заняття коштує 50 євро. На інструмент для стрижки витратила приблизно три тисячі гривень, – розповідає жінка.
Ціни у неї більш демократичні, ніж у Києві. Стрижка собаки коштує від 75 гривень.
– Коли я роблю стрижку вже помитому й вичесаному собаці, то справляюся за 40 хвилин, – каже Оксана. – А от ердельтер’єра (тепер не дуже популярна порода) купала, вичісувала, стригла шерсть та укладала чотири години. Взяла 300 гривень. Мій рекорд – шість псів за день. Навіть кияни привозять своїх чотирилапих друзів, бо в столиці стрижка дорожча втричі.
Простий сільський охоронець двору пес Барбос так ніколи й не дізнається, як нарощують пазурі в салоні краси чи файно підстригають хвоста. Він добросовісно несе службу і не думає ні про яку моду. І скажіть, хіба між людським і собачим життям не можна провести паралель? «Хто жив, той і живе», – мудріше цієї приказки не вигадаєш.
Руслана ТАТАРИН
Comments: |