Вода, яку освячують на Богоявлення – велика святиня

І до неї треба ставитися благоговійно

Часто навіть у православних виникають запитання, чи має вода, освячена у День Богоявлення (19 січня) та напередодні цього великого свята, однакову силу? Як її потрібно споживати, чи варто купатися у ці дні? З такими запитаннями ми звернулися до митрополита Волинського і Луцького Ніфонта. Ось що він розповів:

Коли Єрусалимський Патріарх опускає хрест у Йордан, річка на мить повертає течію у зворотному напрямку

– Весь Всесвіт створений з води і водою. Людський організм на 90 відсотків складається з води, все навколо живиться нею… Без води не буде життя на планеті. Тому від початку часів християнства вже освячували її. Сьогодні є два чини освячення. Великий відбувається двічі на рік – у день навечір’я Богоявлення і у сам день Хрещення Господнього. Малий чин освячення води – це водосвятні молебні, які можуть відслужити священики на прохання людей не тільки у храмах, але й на річках, озерах. Відбуваються вони і у престольні свята.

Чин освячення води на Богоявлення і напередодні своєю історією сягає ще апостольських часів. А глибокозмістовні молитви складені святими отцями ще в четвертому столітті. Мабуть, у багатьох виникає запитання, чому ж воду освячують двічі: 18 і 19 січня? 18 січня це відбувається після 14 години, а 19-го, в День свята Богоявлення – після Божественної літургії. Так, як і на Пасху Благодатний вогонь сходить у суботу після 14 години перед Воскресінням Господнім, так і вода освячується напередодні Хрещення Господнього. Таким чином за добу на планеті Земля все єство води освячується дією благодаті Святого Духа. Її сила така ж сама, вона освячена однаковим чином. Грецькою мовою це називається велика «Агіасма», що в перекладі означає – «велика Святиня». І до неї дійсно треба так ставитися. Зазвичай люди беруть воду у чисту посудину і тримають цілий рік вдома. Є віруючі, які щодня натщесерце випивають кілька ковтків, разом споживаючи і часточку просфори, таким чином освячуючи себе цими святинями. Є деякі священики, які тримають цю воду по кілька десятків років, і вона не псується. Колись за часів атеїзму казали, що то попи сиплють у воду срібло чи хрест з дорогоцінних металів купають, тому вона так ідеально зберігається. Однак у багатьох церквах хрести є і мідні, і навіть дерев’яні. Тож це ще раз доводить, що дія благодаті Святого Духа проникає у воду і освячує її. 18 січня на Святій Землі на Йордані, в тому місці, де Господь приймав Хрещення, Єрусалимський Патріарх звершує освячення води. Він стоїть на помості і занурює у неї хреста, прив’язаного до стрічки. І донині річка Йордан в той момент на мить повертає свою течію у зворотному напрямку. І Мертве море, яке дуже солоне і в якому немає життя, на хвилину вкривається хвилями. Ось такі чудеса відбуваються в День Богоявлення, Хрещення Господнього. І хто з вірою приймає цю воду чи вмивається нею, чи прикладає до ран – зцілюється.

Єврейка випила води з калюжі і зцілилася

– Розповім такий випадок, який трапився у Свято-Троїцькому храмі села Рудка-Козинська Рожищенського району, – продовжує владика Ніфонт. – На хуторі біля Глинища і Ужової до Другої світової війни жила стара єврейка. Вона була прикута до ліжка. Одного разу її сусідка збиралася на Богоявлення у храм до Рудки-Козинської, і хвора жінка попросила її принести з церкви святу воду. «Якщо я вип’ю її – то зцілюся, якщо зцілюся – то навіть прийму християнство», – мовила єврейка. Сусідка набрала води у церкві, але дорогою додому засумнівалася, чи доречно нехрещеній єврейці давати воду з православного храму? Тож вилила її, а в пляшечку набрала водиці з калюжі, що утворилася на дорозі, коли сніг від сонця трохи розтанув. Лежача, звісно, чекала тої води і з вірою її випила. Наступного дня сусідка прийшла до єврейки, а та вже на ногах. Почала обнімати, цілувати свою рятівницю. Після цього випадку єврейка навіть прийняла християнство, а її сусідка розкаялася у тому, що зробила. Ось такі дива відбуваються в житті, коли щира віра піднімає з постелі хворих.

– Якщо ж воду влили у не вельми чисту посудину, і вона зіпсувалася – що робити?

– Якщо посудина брудна, вода через місяць-другий стане зеленого кольору, потім затхнеться і зіпсується. Її треба виливати в таке місце, де не ходять, зазвичай, під підвалину своєї хати.

– Ваше ставлення, владико, до масового купання у водоймах у День Богоявлення?

– Церква цього не схвалює, бо колись такого захоплення купанням не було. Хоча за кордоном і навіть у Єрусалимі в Йордані люд купається. Однак не можна занурюватися у воду, де вирубано хрест і де відбулося її освячення. Якщо хтось і хоче покупатися, то потрібно відходити десь далі від цього місця. У монастирях є спеціально відведені купелі. Наприклад, у Чарторийському чоловічому монастирі у 2012 році також облагородили таку. Будь ласка, там купайтеся. А не в місці, де занурюють святий хрест. Бо, ще раз наголошую, силою Благодаті Святого Духа освячена вода є великою святинею, і до неї треба ставитися благоговійно, а не принижувати її.

– У цей день освячують тільки домівки?

– Не тільки. Оселі освячують священики, а господарі можуть окропляти комори, підсобні приміщення, подвір’я, садки, сараї і, як написано в уставі, навіть… те, що під ногами нашими. Звичайно, це дійство відбувається з молитвою, читається тропар свята.

– Кажуть, що після освячення води тиждень не можна прати одяг?

– У церковному уставі і канонах такого правила не знаходимо, але є багатолітня християнська традиція до віддання свята Богоявлення (27 січня) не прати у знак пошани до святої води. Але це, повторюю, тільки звичай.

Розмову вела Марія ДУБУК

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>