Новий рік під вогняним фонтаном

Відомо, що як рік зустрінеш, так його і проведеш. Тому усі намагаються відсвяткувати так, щоб було що згадати, влаштувати щось яскраве, таке, що запам’ятовується. Ось історія про веселу спробу зробити Новорічне свято незабутнім.

Є у мене друг. А у нього – батько, мама, старша сестра, бабуся, дідусь та дядько. Років п’ятнадцять тому уся ця компанія зібралася в маленькій двокімнатній квартирі, аби зустріти черговий рік.

Підготовка до свята була розділена між усіма членами сім’ї. Батько мого друга був заклопотаний закупівлею і доставкою продуктів. Під час одного з рейсів по харчі він побачив на ринку намет з хлопавками, ракетами та іншою піротехнікою. «Діти будуть у захваті», – подумав. Підійшов, почав розглядати розкладений товар. Від яскравих наклейок і китайського тексту в очах рябіло. Потоптавшись, батько вирішив, що треба щось особливе. «Сканування» прилавка привело його до картонної коробки розміром з хороший торт, на яку поверх китайських написів був наклеєний папір зі словами «Домашній феєрверк».

– Це що? – запитав він продавця.

– Домашній феєрверк.

– Точно домашній? – розмір злегка бентежив батька.

– Так.

– Можна використовувати у квартирі?

– Можна.

Продавець запевнив чоловіка, що апарат абсолютно безпечний в домашніх умовах, і дав такі гарантії, які не снилися жодній страховій компанії. І тільки тоді придбав чудовий феєрверк на радість сім’ї.

Ранок 31 грудня розпочався з приготувань. Мама і бабуся варили, смажили і парили. Близько дев’ятої вечора почали виставляти усе на стіл. Дві з половиною години чоловіча частина колективу під керівництвом тата снувала з кухні до кімнати і назад з тарілками. У центрі столу стояла картонна коробка з феєрверком.

За десять хвилин до півночі, коли усі святково одягнулися і зібралися разом, батько заявив, що приготував усім сюрприз. Під зацікавленими поглядами верхня кришка коробки була знята, а під нею виявилася батарея круглих картонних скляночок. Всього їх було 36.

– Давайте, – сказав батько, – зустрінемо Новий рік не лише шампанським, але й красивим феєричним вогняним фонтаном!

– Вогняним? – стривожилася бабуся.

– Красивим, – заспокоїв батько. – Не турбуйтеся, усе враховано, це спеціальний домашній феєрверк. Зате буде що згадати.

Ось відлунало вітання президента. Дідусь хлопнув пробкою і налив шампанське у келихи. Усі встали навколо столу. З першим ударом годинника батько підпалив гніт. Маленький вогник бадьоро прошмигнув кудись між скляночок. Усі заворожено дивилися на легкий димок. І ось спрацювала перша скляночка. З неї рвонула ракета і вибухнула, вдарившись об стелю. Яскравий спалах освітив розкриті очі і роззявлені роти. Кімнату миттєво заволокло густим димом. Далі зазвучали подвійні вибухи. Різноколірні спалахи гарно освітлювали дим зсередини, але бачити це могла тільки сестра мого друга, яка сховалася під стіл. Інших видуло в коридор з першим же вибухом, а двері у кімнату зачинили. Коли канонада відгриміла, сім’я виявила пропажу однієї дитини. Батько ривком відкрив двері і занурився у дим. За хвилину він виринув назад з живою і неушкодженою дівчинкою.

Мамин брат набрав повітря і пірнув туди ж. За якийсь час почули, як відчинилося вікно, і потягнуло свіжим повітрям. Дідусь відкрив двері на сходи. Усі діяли мовчки і злагоджено, як хороша команда. Кімната очистилася за хвилину. Усі мовчки увійшли до неї. Там було, як після пожежі. Люстра вціліла, але майже не світила з-під шару кіптяви. У траурному багровому світлі було видно, що все рівно покрито пухнастою матово-чорною жирною кіптявою.

Обговорень не було. Нічого батька не запитували. Усі розуміли, що він зробив це не навмисно. А ось мета «зате буде що згадати» була досягнута на всі сто відсотків.

Володимир ДОЛЕНКО

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>