Іграшки зі Стрия прикрашають ялинки у Німеччині та Італії
Ну, хто б подумав, що в цих скляних кульках, помережаних хурделицею та мініатюрними сніжинками, прикрашених усміхненими казковими героями, ховається наш гарний настрій. Наше дитинство. А підприємець з міста Стрий Ігор Гула стверджує, що саме новорічні іграшки приносять в оселю відчуття свята та радості. З 1999 року Ігор Йосипович займається виготовленням ялинкових прикрас, які користуються попитом не лише в Україні, а й за кордоном.
Раніше Ігор Гула працював на стрийському склозаводі, але у 90-х роках підприємство збанкрутувало. Тоді й вирішив чоловік організувати власну справу. Зібрав команду однодумців і зареєстрував приватне підприємство. Нині у нього працює 28 людей. Виготовляють не лише ялинкові прикраси, а й оригінальні вази власного дизайну. Проте з вересня особливу увагу акцентують на підготовці до Нового року. Перевагу у колективі має жіноцтво. Адже саме представниці прекрасної статі розмальовують іграшки, посипають їх блискітками.
– Чоловікам така робота не під силу, – зізнається Ігор Йосипович, – а в жінок у генах закладено відчуття прекрасного, тож кому, як не їм, розмальовувати іграшки.
Стрийські новорічні прикраси розмальовують вручну, тож майстриням доводиться кілька разів брати в руки одну й ту ж кульку, щоб на ній з’явився потрібний малюнок чи орнамент. Популярні іграшки з релігійною тематикою, казковими героями та символами наступного року. Ескізи вигадує дизайнер, а жінки-художниці переносять їх на виріб. Буває, що клієнти дивляться зразки і просять намалювати саме такі орнаменти чи символи.
– Наші вироби продаються у великих супермаркетах Києва, Львова, Одеси, Донецька. За товаром приїжджають підприємці, які реалізовують стрийські ялинкові прикраси у Німеччині та Італії, – розповідає власник.
У його цеху цілий рік кипить робота. У середньому на ринок поставляють понад 100 тисяч новорічних іграшок. Правда, працівники не видувають кругленькі кулі зі скла, а закуповують їх у постачальника. А тут на місці жінки завдяки своєму вмінню перетворюють їх на казкові прикраси. Не втрималася, щоб не поцікавитися, чи доводилось колись самому Ігорю Йосиповичу розмальовувати іграшку.
– Ні, цього не робив. У мене таланту до малювання нема, – зі сміхом зізнається чоловік. – Зате із задоволенням спостерігаю, коли на прозорому склі народжуються зимові пейзажі чи Дід Мороз зі Снігуронькою. Знаю, вони неодмінно принесуть людям радість.
Руслана ТАТАРИН,
Львівська область
| Comments: |
