Запеклі бої в парламенті гарантовані
Вже з перших засідань новообраного парламенту стає очевидним, що «дерегентська» роль Чечетова закінчилася, і про спокійне життя з приходом до сесійної зали свободівців регіоналам треба забути.
Хоча й сподіватися на великі зміни нам, виборцям, теж не варто, бо не важко здогадатися, що влада застосує усі можливі й неможливі методи, аби мати більшість для протягування важливих законів, які б закріпили їхні позиції. Для Регіонів найважливіше виграти головний бій – вибори Президента, до яких Янукович готується заздалегідь. І те, що у спікерське крісло посадили Володимира Рибака – яскраве тому свідчення. Принаймні, нинішній голова Верховної Ради Віктору Федоровичу не конкурент.
Та, зрештою, навіть невелика перемога свободівців (6 грудня Верховна Рада внесла зміни до регламенту, які зобов’язують народних депутатів особисто брати участь у голосуванні) хоч трохи додає оптимізму. Зрозуміло, що донецькі «демократи» зараз здійматимуть галас, звинувачуючи Тягнибока у фашизмі, націоналізмі й агресії. Але життєвий досвід переконує, що проти сили можна використовувати тільки силу. Марно надіється Віталій Кличко на конструктивний діалог з вчорашніми бандитами. Дорогі швейцарські годинники й костюми від Бріоні розуму ще нікому не додали, а хто знову у списках Регіонів, давно відомо. Зрештою, ці люди далекі навіть від понять, бо, принаймні, бити лежачого не годиться. А як Колесніченко й Онищенко копали ногами лежачого опозиціонера Олега Медуницю, бачив увесь світ. А згадайте, як регіонал Дмитро Саламатін зламав носа нашому землякові Володимиру Карпуку. Політика нинішньої влади не нова, вона аналогічна політиці тоталітарного режиму: тримати у страху! Перелякана людина робитиме те, що їй скажуть.
Комуністи й далі у ролі вічного підбріхувача, як кажуть, горбатого й могила не виправить. Надіятися на те, що свободівці позбавлять нас від цих вічних брехунів, теж не варто – це кодло потрібне для розділення суспільства, а тому його й далі підгодовуватимуть ті, кого вони так красномовно критикують – олігархи.
Опозиція, як бачимо, оголосила війну кіровоградським мільйонерам Табаловим, які йшли в парламент від «Батьківщини», але, отримавши депутатський мандат, одразу переметнулися до регіоналів. Арсеній Яценюк з цього приводу мало не посипає голову попелом, хоча прекрасно знав, кого малював у своїх списках чи благословляв на мажоритарні округи! І якби ж то на них можна було поставити крапку, то ще нічого, але таких табалових в опозиційному списку набереться доволі – потрібен лише час.
Надіятися на конкретні зміни, здається, можна лише за однієї умови: якщо в парламенті з’явиться сила, яка відверто піде у наступ проти «сім’ї». А це у жодному разі не ті люди, яким нічого втрачати. Цю силу має згрупувати великий капітал, якому хоч-не-хоч, а треба ділитися із «сім’єю». Саме ці люди й наганяють страх і на самого Януковича, якого, окрім власного збагачення, більше нічого й не цікавить. Правда, в цьому році він змушений буде зробити вибір, до кого прихилити свою голову: до Кремля чи Брюсселя? Загравати з одними і шантажувати інших уже не вдасться. Але й не все вирішує Янукович…
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
Так «працюють» депутати
| Comments: |
