Телеведуча стала міліціонером
Тамара Петрівна Лисенко з Рівного – особистість всебічна та цікава. З дитинства вона мріяла бути вчителем російської мови та літератури, а диплом отримала за фахом «Технолог приготування їжі». Працювати ж пішла ведучою на один із місцевих телеканалів. Але справжнє покликання знайшла у правоохоронних органах.
– Тамаро Петрівно, як сталося, що Ви, мріючи бути педагогом, здобули фах технолога?
– Після десятого класу поїхала вступати до педінституту в Луцьк, але «провалилася». Подруги ж обрали цю спеціальність у Рівному. Ввечері пішла на дискотеку у Клесові (звідки я родом), дівчата й вмовили мене йти вчитися разом із ними. Згодом вийшла заміж, народила двох дітей, влаштувалась ведучою на місцевому телеканалі.
– А як потрапили на телебачення?
– Якось на відпочинку познайомилася із жіночкою, чоловік якої працював оператором на каналі. Туди саме набирали ведучих. Оскільки таких спеціалістів у ті часи не було, дорога у студію була відкрита молодим, симпатичним і з бажанням працювати. Ведучою я пропрацювала три роки, потім перейшла до іншого каналу (приватного) головним редактором інформаційної програми.
– Як опинилися в правоохоронних органах?
– На каналі почалася криза – не було фінансування. А в міліції тоді якраз відкривався новий відділ, от мені і запропонували перейти на державну службу. Перш ніж стати правоохоронцем, я багато чого перепробувала: і директором магазину працювала, і до сусідньої Польщі із сумками їздила, і навіть була власником фірми. Свій міліцейський шлях починала у взводі супроводу, в аналітичному відділі. У 2002 році очолила прес-службу УМВС у Рівненській області. Пам’ятаю, прийшла тоді до начальника управління просити, щоб перевів у інший відділ – секретний. А він повідомляє, що бере мене до себе у прес-службу. Я віднікувалася так, що ледь не поплатилася вигнанням із органів.
– За перо взялися, перейшовши у прес-службу?
– Ще в школі непогано писала твори, навіть перемагала у різноманітних конкурсах. Писала і в шкільну газету, яку редагувала. А от детективи почала писати саме з приходом у міліцію. Друкувалась у місцевих газетах.
– Тамаро Петрівно, Ви працювали на багатьох різних роботах, багато чого побачили, про що ще мрієте?
– Зібрати всі свої твори і видати однією книжкою.
Марія МАРТИНЮК,
м. Рівне
Тамара ЛИСЕНКО
| Comments: |
