Коли взимку хоронили преподобного, біля могили кружляли… білі метелики
А тепер біля мощів Алексія Карпаторуського зцілюються онкохворі
Преподобний Алексій Карпаторуський, чиї нетлінні мощі нині зберігаються у Свято-Миколаївському чоловічому монастирі урочища Карпутлаш Хустського району, служив у всіх монастирях Святої Гори Афон та в православних церквах Америки, на батьківщині постраждав за віру та відсидів у тюрмі.
Сьогодні до Свято-Миколаївського чоловічого монастиря їдуть паломники зі всього світу. Обитель заснував ще в 1919-му преподобний Алексій Карпаторуський.
- Ця обитель вважається центром Православ'я Закарпаття, живе за суворим уставом ще його засновника, - розповідає настоятель монастиря Адріан (Малета). - Нині монастир відроджується. Побудували найвищу дзвіницю на Закарпатті - аж 47 метрів. Маємо два храми - на честь святителя Миколая, та архівний, де зібрано чимало історичних матеріалів, і будується ще один - на честь преподобного Алексія Карпаторуського.
- Оскільки монастир відбудовуєте, чи маєте постійних жертводавців?
- Найбільші наші жертводавці - це земляки-заробітчани. Чимало людей працює в Чехії. Вони мене кличуть - і я їжджу за пожертвою туди. З цього і розбудовуємо обитель. А виживаємо за рахунок того, що обробляємо 20 гектарів землі, утримуємо підсобне господарство, в якому є корови, свині, гуси. Молочні продукти споживаємо, а от свиней та гусей продаємо, бо м'яса не їмо. Маємо чотири озера, в яких ловимо рибу.
...Благочинний монастиря ігумен Матфей (Різак) показує територію обителі. У Миколаївському храмі - вечірня. Тут біля раки з мощами закарпатського сподвижника молиться один із паломників. На вулиці, на городі, господарює одна із прихожанок. Ще одна прийшла за духовною порадою, і чекає на отця Матфея... Заходимо в архівний храм. Тут багато знімків з історії монастиря. Є і фото святого. У раці - його одяг, який не зітлів за п'ять десятків літ (саме стільки тіло отця Алексія перебувало в землі).
З благословення Алексія Карпаторуського по всьому Закарпаттю відкривалися монастирі. Помер преподобний 2 грудня 1947 року. Коли його хоронили, то десь взялося дуже багато білих метеликів. Коли на могилі встановили хрест, вони обліпили його і не мерзли, хоч був мороз. Згодом тут почали відбуватися зцілення хворих.
Марія ДУБУК,
Закарпатська область
Фото автора
| Comments: |
