У 65 років почала писати вірші
Марія Петрівна Панько із смт Клевань Рівненського району за перо взялася у 65 років. Написавши першого привітального вірша, жінку, як то кажуть, «понесло» – пише про природу, політику, життя...
До Клевані Марія Петрівна прийшла працювати завідувачкою клубу із Дубровиці. Тут і заміж вийшла, народила двох дітей. Із колективом народної самодіяльності часто виступала на всіляких заходах. Про те, що вміє вірші писати, не те що не думала, а була більш ніж впевнена, що хисту не має. Талант у собі ж відкрила зовсім випадково.
– Пам’ятаю, збиралися тоді на день народження до родини сестри зятя, – пригадує Марія Петрівна. – Я шукала якесь привітання, аби листівку підписати, проте нічого підходящого не траплялося. Тут прокидаюся вранці, а в голові звідкись «народилися» перші рядки. Вірша написала, як під диктовку.
З того часу творчість Марії Панько полилася рікою. Жінка розповідає, що кожної неділі, прийшовши з церкви, за день пише по віршеві. Натхнення ж, переконана, їй посилає Бог. Зараз Марії Петрівні – 72. Разом із чоловіком мають невеличке господарство та виховують двох дітей доньки, яка поїхала в Італію на заробітки. Незважаючи на брак часу, улюблену справу жінка не кидає.
– Я думала свою збірку видати, – ділиться, – щоб було потім що нащадкам показати, але залишила цю ідею, бо то, мабуть, немало грошей коштує. Тож у свято чи неділю збираємося із сусідами на подвір’ї – і читаю їм свої шедеври.
А ще, розповідає клеванська поетеса, написати привітання на якесь святкування до неї звертаються майже всі односельці. Гонорарів за свої послуги жінка не просить. Каже, їй достатньо знати, що відбувається у селищі: хто народив, женився та хто на тому застіллі почесний гість.
Марія МАРТИНЮК,
Рівненська область
| Comments: |
