Берег лівий, берег правий сполучає переправа
У поліських районах ще збереглися несподівані, навіть екзотичні родзинки, які можна побачити тільки в кіно. Ми вже розповідали про вузькоколійну залізницю Антонівка-Зарічне протяжністю 104 кілометри. Місцеві жителі називають її "дорогою життя". На цій трасі на перегоні Біле-Млинок зберігся найбільший дерев'яний залізничний міст в Україні - 153 метри. А зовсім поряд, в мальовничому урочищі Майдан, є ще одна диковинка - поромна переправа через річку Стир.
Щоб полегшити собі життя і скоротити шлях, адже найближчий автомобільний міст за 50 кілометрів, місцеві жителі зробили пором. Таким чином з'єднали два райони: Володимирецький та Зарічненський. Разом з лісничим Телковицького лісництва Валентином Бондарем, який зголосився стати нашим провідником, їдемо піщаною дорогою. Вона приводить нас до берега Стиру. Тут вузьке місце і зручні під'їзди. Зовсім поряд відоме в цих краях село Борова. Тут здавна працює ринок, куди з'їжджаються люди машинами, тракторами, підводами з навколишніх населених пунктів. Їх усіх виручає ця переправа.
На стовпі прибита дошка з номерами телефонів, за якими можна викликати поромника. За кілька хвилин на мопеді під'їхав хлопчина, Сергій Калюта - цьогорічний випускник школи із села Млинок. Він переправляє пором на правий берег, і ми заїжджаємо на нього УАЗом. Дерев'яний настил тримається на металевих бочках. Конструкція може витримати шість тонн. Переправа відбувається за допомогою сталевого троса, натягнутого між двома берегами річки. Лише п'ять хвилин - і ми вже в сусідньому Зарічненському районі.
Юний поромник каже, що за день буває шість-сім машин, з десяток підвод. Цей давній і перевірений століттями спосіб переправи простий і зручний. Люди звикли ним користуватися і добре розуміють - їм ніхто не збудує в поліській глибинці міст через Стир. Тому триває сезон з ранньої весни і до морозів, аж доки не замерзне річка.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
| Comments: |
