40 років вирощувала сади
А тепер душа болить, як їх в Україні знищують
Олександра Миколайчук із села Тур Ратнівського району на Волині тепер на пенсії. Ще донедавна вона протягом 40 років вирощувала сад і городину. А тепер бідкається, що земля в селах заростає бур'янами, а добрі починання зводяться нанівець.
- Я здоров'я залишила на роботі, - каже жінка. - Бо в саду і днювала, і ночувала. Не могла ні на весілля до знайомих піти, ні на хрестини.
Олександра Миколайчук закінчила Горохівський радгосп-технікум і отримала агрономічну освіту. Коли вийшла заміж, свекруха загітувала йти працювати в колгоспну городню ланку, бо й сама там трудилася.
- Мабуть, в нас на роду вже так склалося - бути садоводами. Бо й у мого батька рідний дядько садом займався. Спочатку сільський сад ріс біля озера. Однак згодом вибрали площу в селі і засадили все яблунями. Поміж ними ще й городина росла. Побудували там хатинку, щоб працівники ланки могли сховатися від дощу, перекусити. Я була бригадиром. За доблесний труд і медаль отримала. Але скільки то недоспаних ночей було. Одних тільки огірків сіяли 30 гектарів. Бувало, що за день вивозили на переробку 12-14 тонн! Сорок односельчан трудилося в ланці. Планувалося будівництво овочесховища, однак не судилося. Зараз мої земляки обробляють польські поля, а свої бур'яном заростають.
Давно не вирощують в Турі городини. А от садок зостався. Є вісім гектарів старого (а це майже дві тисячі дерев), чотири - зовсім молодого (600 дерев) саду. Кілька літ тому Олександра Яківна заклала ще три гектари саджанців. Однак їх… розікрали.
- Просила взяти сад в оренду, але мені не дозволили. Я могла б його зберегти, організувала б ще декілька хазяїв - і дали б раду. Я ж його додому не понесла б. Зостався б для селян. Та де там, - бідкається жінка.
Садок у Турі хоч і не доглянутий, але все одно рясно зацвітає навесні. Тільки з'являється трава, прив'язують в ньому пастися коней. Згодом селяни тут косять сіно. А коли яблука восени наливаються соком, їх збирає хто завгодно.
- Люди годують свиней і корів, по плодах їздять транспортом, - бідкається Олександра Яківна. - Аж душа терпне.
- А чи можна відновити сад?
- Можна. Як не силою, бо здоров'я доброго не маю, то я б розумом відновила (комусь би підказала, порадила, як доглядати, що робити з деревами взимку, навесні, які препарати захисту використовувати). Аби тільки було кому працювати.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
