Під Батогом козаки розбили елітних «крилатих гусарів»!
Після поразки на Берестецькому полі війську Богдана Хмельницького вдалося довести гоноровій шляхті, що козаки – то потужна сила. І сталося це 360 років тому під час битви під Батогом на Брацлавщині 1-2 червня 1652-го.
Відступивши від Берестечка, козацькому війську вдалося зупинити противника аж під Білою Церквою і там укласти договір, який послабив Гетьманщину. За Білоцерківською угодою від 1651 року козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство, а Брацлавське і Чернігівське повертались польським магнатам, яким віддавалися ще й їхні маєтки. Кількість реєстрових козаків скоротилася із 40 до 20 тисяч («списані» козаки поверталися у підданство до панства). Гетьмана підпорядкували польському королю, зобов’язавши розірвати союз із Кримським ханством, і позбавили права дипломатичних відносин з іноземними державами.
Річ Посполита, прагнучи ліквідувати Гетьманщину, своїм тиском посилювала народне невдоволення, яке вибухало невеликими повстаннями. Для козацької верхівки потрібен був лише привід, аби дати клич до бою з поляками. І він знайшовся, коли Богдан Хмельницький вирішив породичатися із молдавським господарем Василем Лупулом, сватаючи сина Тимоша за його доньку Розанду, таким чином бажаючи укласти з ним союзний договір. Польща, виступаючи проти укладання будь-яких договорів Гетьманщини з іншими державами, відразу зреагувала на цю подію: відомий полководець Мартин Калиновський отримав наказ не пропустити козаків у Молдавію. Шляхта виставила свій військовий табір із 40-тисячним військом неподалік міста Ладижина (нині Вінницька область) біля гори Батіг.
Військо Хмельницького складали Чигиринський, Черкаський, Корсунський, Переяславський полки й татарська кіннота – всього за оцінкою істориків налічувало 26 тисяч. У перший день бою проти поляків фактично виступили татари. А вже наступного дня, 2 червня, польський табір оточили завзяті козацькі рубаки. Як завжди, особливою хоробрістю відзначився полк Івана Богуна, пробивши оборону. У цьому бою загинув не лише Калиновський, а й комендант німецької піхоти Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собєського Марек й інші відомі шляхтичі.
Найважливіше те, що тут майже дощенту (із дванадцяти тисяч вціліло півтори тисячі) було вибито «неперевершених» крилатих гусарів – непереможну польську кавалерію! Таке визнання до неї прийшло після визначних перемог поляків, зокрема гусарів, над шведами під Кірхольмом (1605 рік), над московським військом під Клушином (1610 рік), над турками під Хотином (1621 рік). Відтоді «крилаті гусари» стали елітним підрозділом війська Речі Посполитої: щоб виставити одного кіннотника разом з почетом, потрібно було витратити не менше 5100 золотих (на той час вартість села). Обладунки тогочасної польської кавалерії вирізнялися крилами, від чого й походила їхня назва.
Зрозуміло, що ця блискуча перемога під Батогом, де загинуло майже усе виставлене польське військо, не могла не позначитися на політичних подіях: принизливі умови Білоцерківського договору були ліквідовані. Повернулися пункти, укладені Зборівським договором (1649 рік), а отже, й кордони Гетьманщини. Полковник Остап Гоголь звільнив Подільське воєводство від польської шляхти. І до початку липня на українській території поновилися національні органи влади. Союз України і Молдови таки був укладений, що зміцнило міжнародне становище нашої держави. Відтоді масовий спротив українського козацтва проти Речі Посполитої набрав нової сили, та, на жаль, Хмельницький не використав цю перемогу, як і наступні, належним чином, аби утвердити свою державу.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
