Чудові майстрині-рукодільниці, мешканки села Новий Олексинець Кременецького району Оксана Шиманська та Лариса Луцик, взявши в руки голку та нитки, тендітними жіночими пальцями творять дивовижно-прекрасне – вишиті витвори. У їхніх оселях – розмаїття багатовікової української історії й людської душі, епічного задуму, фантазії, різнокольорового сяйва.
... В Оксани Шиманської це захоплення ще з дитинства: велику любов до цього українського мистецтва їй передала бабуся Анастасія Іванівна, яка вишила безліч скатертин, подушок, рушників, серветок. Тож Оксана вишиває хрестиком, бісером, гладдю, мережкою. Чимало її картин та хоругви є в Українській Православній церкві Московського патріархату с. Новий Олексинець, у Тернополі, Кременці, а також у Римі («Нефертіті» та «Арабка»).
А от Лариса Луцик майстерність переймала від мами. І тепер тішиться, що майже вся її сім’я вміє вишивати:
– Правильно тримати голку, підбирати за кольором нитку й творити барвисті вишивки намагаються і мої діти: десятикласник Юрій, семикласник Іванко й третьокласник Валерій, – весело говорить Лариса. – А ще прагнуть відображати українське, народне у власно виготовлених виробах мій чоловік Василь, його мама Марія Григорівна та чоловікова сестра Оксана.
Борис ФЕДИШЕН,
Тернопільська область
Лариса ЛУЦИК
Comments: |