«Миколаю, Миколаю, принеси мені татуся, благаю!»

Незабаром Тетянці виповниться вісім років. На Миколая дівчинці приснився сон, що Чудотворець приніс їй зайчика, санчата, про які вона давно мріяла, і сніжок лапатий. А ще гарний морозяний день. Стоять дерева в інії, а татко її катає по доріжці. Санчата летять, як стріла, аж вітер у вухах свище, очі ж мимоволі жмуряться і подих перехоплює від швидкої їзди. Таня щасливо дзвінко сміється... і раптово просинається.

Виглянула у вікно – нема снігу, розглянулася довкола – немає ні зайчика, ні санчат. І найгірше, що немає її рідненького татка. Найкращого у світі! Й дитина гірко заплакала: «Нехай, нехай не буде зими, обійдусь без зайчика і санчат, але ж, Миколаю, я тебе благаю, принеси мені мого татуся!»

Тетяна навчається в одній з луцьких шкіл у другому класі. Дуже здібна дівчинка, гарно співає, танцює. Велика непосида. Любить гратися з дітками, вічно в русі. І вчиться непогано. Правда, математика їй важко дається. Та додавання-віднімання з її старанністю і кмітливістю теж скоро підкорить.

Маленьку Таню доглядають мама Юля та бабуся Тетяна. Отут хотілося б більше розповісти про цю сім’ю. Нелегка випала їй доля. Дідусь Танюшки, Юрій, був льотчиком. Літав на надсучасних винищувачах. Його чекала блискуча кар’єра повітряного аса. Не судилося. За місяць до народження мами Юлі дідусь загинув. Йому тоді було всього двадцять шість років.

Росла Юля сиротою без батька, бачила його тільки на портреті. Хіба треба казати, скільки вистраждала старша Тетяна, живучи у чужому для себе місті, доглядаючи сама дитину?

Юля закінчила школу, медучилище, працювала за спеціальністю. І знайшовся хлопець, і було велике кохання, й одруження... А потім з’явилася маленька Танюшка. На жаль, щось там у молодих не склалося – і вони розбіглися. Дитині було всього вісім місяців. Відтоді тато жодного-жоднісінького разу дочки не бачив, хоча живе за кількасот метрів від своєї колишньої сім’ї.

Якось вчителька, щоб втихомирити другокласницю Таню, прилякала, мовляв, скажу твоєму батькові. Він, виявляється, живе в одному з педагогом будинку поруч зі школою. Вчителька бідна не знала, що рідний тато стільки часу свою дитину не бачив, не дав ні однісінької копійки, жодного цукерка, жодної іграшки...

Колишній дружині намагався довести, що це не його дитина. По-перше, кажуть, Танюшка – абсолютна копія батька, по-друге, подібні заяви легко перевіряються в медицині. Чомусь цурається своєї внучки Тетяни і баба Оля, батькова мама. Доки був живий дідусь, приносив молоко, гостинці. На жаль, він помер.

На що ж дитина ця живе? На бабусину пенсію по інвалідності і мамині лікарняні. Юля вже майже рік важко хворіє. Мають велику заборгованість за квартиру, море боргів. Диву даєшся, як вони взагалі виживають на цьому світі, ростять дитину.

На Миколая редакція газети «Вісник+К» принесла від Чудотворця сирітці Тетянці зайчика, цукерків, мандаринів, санчатка, грошей. На жаль, ми не змогли подарувати дитині татка.

Миколай МИКОЛАЄНКО

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

Від редакції. Люди добрі, у кого не байдуже серце, допоможіть Тетянці. Речі та іграшки, кошти будуть відразу доставлені дитині. Їх ви можете принести в редакцію, а гроші також перерахувати на наш рахунок з приміткою «Для сироти Тетяни».

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>