Хай молоді посидять, бо потім будуть стояти
Доброго дня, шановна редакція. Написати до вас мене змусила байдужість та невихованість теперішньої молоді. Що буде з цим поколінням? Щоранку я та сотні таких же бабусь, з кульбочками та клунками пробираємось до тролейбуса, щоб поїхати на базар. Аж серце болить, коли бачиш, що половину місць позаймають молоді люди, і хоч би хто поступився місцем старшим. Якось я їхала з моїм сусідом, йому 80 літ скоро буде. Руку зламав, наклали гіпс. Ледь заштовхались у тролейбус. Придушили нас до крісла, а на ньому сидить симпатична дівчина. Гарно одягнена, запхнула у вуха дроти телефону і ніби нас не помічає. Так проїхали дві зупинки, я не витримала й сказала: «Ти б, дитинко, поступилася місцем дідові». Та хіба за тою музикою вона мене почула? Вдруге вже й посоромилась просити. Отак і живемо… Гірко до болю. Чи то батьки в неї такі невиховані? Чи сама серця не має? Колись нас у школі і вдома муштрували, що зі старшими треба вітатися, місце уступати. Не дай, Боже, хтось матері скаже, що ти сидів у автобусі, то вже прочухана отримаєш. А зараз навіть малих дітей молоді батьки не візьмуть на руки, бо вони за місце заплатили. Так хочеться сказати школярам і студентам: поважайте чужу старість, бо через кілька років і ваші коси посивіють. А поки ж хай молоді посидять, бо потім стояти будуть.
Олена НИЧИПОРУК,
м. Луцьк
| Comments: |
