Бондар із села Городище Ківерцівського району Іван Ройко у вільний час не сидить без діла. Його бочки та діжки знають по всій Волині. Ще школярем перейняв тонкощі бондарного ремесла у свого діда.
Найбільшим попитом користуються бочки для квашення та соління, барильця для вина. Іноді хочуть бодню для сала чи діжку для тіста.
– Мій дід Панас – перший голова колгоспу в Городищі, але, крім цього, він ще й був вправним бондарем, – згадує Іван Федорович. – Я з дитинства бачив, як він працює, сам брався до роботи. Дуже хотів навчитися. У п’ятому класі вже зробив цебрика. Пишався своїм першим виробом. Далі спробував бочечки та різні діжки. Пам’ятаю, як на власноруч зароблені гроші купив собі годинника. Дідова наука не пройшла марно. В мене збереглися його інструменти, які до цих пір служать. Син Юрій також навчився цьому ремеслу.
В радянські часи Іван Ройко працював у меліорації на екскаваторі. Збудував хату в своєму селі. Виросли діти, вже подарували батькам онуків.
– Бувають досить несподівані замовлення. Наприклад, для санаторію «Пролісок» робив дерев’яні чани, – продовжує майстер. – Ще замовляють бочки, в яких настоюють житнівку. Вже магазинної горілки навіть великі начальники пити не хочуть, а просять «народної». А які смачні огірки чи помідори, заквашені в дубовій бочечці!..
Кость ГАРБАРЧУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
Comments: |