Подружжя виробляє пінікей

Як би там Україна не горланила на весь світ про підтримку підприємництва, але факти – річ уперта. Згідно з дослідженнями Всесвітнього банку, наша держава опустилася на три пункти порівняно з минулим роком і посідає 152 місце серед 183 країн світу щодо сприяння ведення бізнесу (до речі, Білорусь всього лиш на 69-й сходинці, Казахстан – на 47, Грузія – на 16). Тож як живеться тим, хто звалив на себе важку ношу підприємця? Не того, що перепродує щось, а реального виробника? Як-от подружжя Задовських із села Яревище Старовижівського району на Волині.

Тамара і Михайло ЗАДОВСЬКІ у власному цеху

Тамара і Михайло ЗАДОВСЬКІ у власному цеху

Яревище – село віддалене, розтягнулося аж на 15 кілометрів. Єдине робоче місце селян – сільгосппідприємство – давно зігнулося. Тож люди змушені шукати роботу деінде. Тамара Задовська більше 20 років відпрацювала вахтовим методом у Бресті, її чоловік Михайло – водієм. Можна було б подружжю оселитися в сусідній Білорусі, однак голова сімейства твердо вирішив пустити коріння у своєму рідному краї. А відтак почали думати, чим би зайнятися. Друзі, які працюють за кордоном, порадили зробити акцент на виробництво альтернативних видів палива, адже у світі такий порив підтримується державою. Україна також заявляє про це, і ще у 2000 році був прийнятий закон «Про альтернативні види палива», де говорилося про «підтримку підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця». Однак не так було, як у нас вміють говорити.

– Сьогодні, знаючи, скільки кабінетів треба обійти і паперів зібрати, то ми, мабуть, і не розпочинали б виробництво. Адже влізли в кредити під дуже високі відсотки, бо закупили лінію для виготовлення брикетів з відходів пилорами. Потім потрібно було зібрати десь 40(!) документів. Нам відверто в деяких чиновницьких кабінетах у Києві говорили: «Ви б краще бар відкрили і мали б вигоду», – розповідає Тамара Іванівна. – А мені так душа болить за село. Роботи нема. Здорові чоловіки вмирають від горілки, жінки заглядають в чарку, і навіть діти не проти випити… Ну хіба ми, навіть у віддалених селах, не здатні щось виробляти, окрім картоплі, м’яса і молока?

Тож іще року нема, як подружжя Задовських власноруч звели приміщення. Навіть їхні діти на будові трудилися.

– Знаєте, краще будувати цехи, ніж збирати по чиновницьких кабінетах документи, – продовжує Михайло Михайлович. – Чомусь в Білорусі вести бізнес простіше.

– Прагнемо робити все чесно, бо ми люди не багаті, ходимо в церкву. Тож усі податки сплачуємо сумлінно, – додає жінка. – Брикети виробляємо, а от продавати нема де. Якби нам влада допомогла, то ми могли б запросто забезпечити паливом усі бюджетні установи Старовижівщини. Хоча районній раді й адміністрації вдячні вже за те, що допомогли покрити відсотки по кредитах. А от зі збутом проблеми. На лінії можна виробляти за годину 400 кілограмів брикетів. А працюємо тільки 12 годин в тиждень. Нема де зберігати вироблене.

Пінікей – так називаються продовгуваті брикети, які виробляють у Яревищі з тирси дуба та сосни. Вони дуже добре горять. Спресовані, їх висушують при температурі +350 С. Цей вид палива можна запалити від сірника. Попелу майже нема. Енерговіддача становить 5500 кілокалорій, брикет поступається тільки вугіллю-антрациту та дизпаливу. Його ціна в Європі – від 200 євро за тонну. Звичайно, Задовські ладні продавати свій пінікей навіть дешевше, ніж його пропонують деякі заправки та супермаркети, – по 1200 гривень за тонну. Однак пробитися на ринки збуту важко. Взимку цікавляться паливом лікарні та школи, кажуть, воно якісне. Кілограм брикету віддає втричі більше тепла, ніж дрова. Дві тонни цього виду палива опалять середню хату, тоді як дров треба значно більше. Але проблема не вирішується, адже забирають мізер продукції.

– Я навіть своїм транспортом готовий доставляти брикети, адже все одно по районі збираю тирсу. Правда, дуже цікавляться продукцією посередники. Вони готові доставити її за кордон. Однак хочеться послужити своєму краю, – каже підприємець.

Марія ДУБУК,

Волинська область

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>