Харківський щоденник – 2

Читайте початок щоденника тут

Звільнили вчительку з роботи за політичні уподобання

Дергачівський район, де ми побували пізніше, межує із Харковом й Росією (Бєлгородська область). Тож, як розповіла нам чарівна Віра Надєїна, голова районного осередку партії «Батьківщина», частина мешканців їздить на роботу в обласний центр, інші – в сусідню державу.

Памятник Шевченковi

Памятник Шевченковi

У партійному офісі дергачівського активу відчувається дружня, майже родинна атмосфера. Незважаючи на важку політичну ситуацію і ледь не підпілля, у якому змушені перебувати тутешні прибічники Юлії Тимошенко, члени партії не втрачають оптимізму і не опускають рук.

– Нам не соромно за минулу партійну каденцію, – розповідає Віра Марківна. – Наша організація вклала майже мільйон гривень у розвиток району. Ми підвели людям газопровід, збудували сім дитячих майданчиків. До речі, розміщували ці гірки і карусельки у бідних, малозабезпечених мікрорайонах. Мер Дергачів тоді за голову хапався, бо казав, що тут від майданчиків залишаться одні «ріжки та ніжки». Нічого подібного! Вже чотири роки цілі і неушкоджені, а все тому, що коли ми їх встановлювали, діти із задоволенням нам допомагали. І тепер дуже уважно стежать за порядком. Ми щороку навідуємося із поточним ремонтом, то нас у тих дворах зустрічають, як рідних.

Зайшла мова під час зустрічі і про шалений тиск, який відчувають дергачівські опозиціонери. Наприклад, у голові не вкладається, як можна звільнити вчительку з роботи тільки за те, що вона є членом «Батьківщини», чи ставити перед вибором «або вихід із партії, або посада» працівника райвідділу освіти. Люди навіть втрачають бізнес через прихильність до опозиції. Розповідаючи про ці кричущі факти, дергачівські партійці лише зітхали. Мовляв, після відвідин Волині вони постійно цікавляться новинами нашої області і впевнені, що у нас ситуація спокійніша.

У селищі Солоницівка Дергачівського району волиняни віддали шану загиблим визволителям Харкова у роки Великої Вітчизняної війни. Національний меморіальний комплекс «Висота маршала І.С.Конєва» розташований на одній із найвищих точок Харківської області, тож краєвиди тут просто вражаючі. Не дивно, що територію музею (нехай навіть із танками та сумними піснями часів війни, які тут постійно звучать) облюбували молодята. Весільні кортежі тут зупиняються один за одним. А у селі Сковородинівка Золочівського ра-йону волинян познайомили із творчістю відомого філософа Григорія Сковороди (про цікаві і невідомі факти життя цієї особистості читайте в одному з наступних номерів «Вісника+К» – авт.). Наша делегація навіть посадила у тамтешньому парку невеличку яблуньку, аби обов’язково повернутися сюди ще раз. Хоча б для того, щоб колись врожай зібрати…

Підписали угоду про співпрацю

Волиняни посадили дерево у Сковородинiвцi

Волиняни посадили дерево у Сковородинiвцi

Власне Харків вразив склом-бетоном, величезними просторими вулицями та фонтанами. А також неймовірною кількістю молоді. Недарма його називають містом студентів і вищих навчальних закладів. Наразі тут готуються до Євро-2012, тож скрізь на дорогах ведуться ремонтні роботи. Найбільша площа у Європі дійсно відповідає своєму статусу, бо пам’ятник Леніну на фоні майдану просто губиться. А от монументальна пам’ятка Тарасові Шевченку змушує зупинитися – недарма він вважається найкрасивішим у світі пам’ятником Кобзарю. У створенні скульптур, близьких до шевченківських образів, допомогу автору-скульптору надали відомі артисти тогочасної театральної сцени. Наприклад, в образі Катерини моделлю була Наталія Ужвій. Монумент офі-ційно відкрили у 1935 році (через 9 місяців після того, як Харків перестав бути столицею УРСР) і зуміли зберегти аж до наших днів. Навіть після жорстоких боїв під час Великої Вітчизняної війни цей шедевр, можна сказати, відбувся легким кульовим пораненням… бронзової руки Катерини.

На Харківщині дуже поважають колишнього губернатора Арсена Авакова. На жаль, зустріч волинської делегації із ним не відбулася, хоч і була запланована. Адже, як нам пояснили депутати обласної ради, рівень протистоянь між владою та опозицією у Харкові зашкалює київський. Свободу слова тут просто душать: майже одночасно закрили три місцевих телеканали, які наважувалися критикувати владу, у центральному офісі «Батьківщини» відключили Інтернет, прикриваючись карними справами, почали заарештовувати прибічників Юлії Тимошенко…

Із 112 місць у Харківській обласній раді – лише 16 мандатів належить опозиціонерам. А сам Арсеній Аваков не став мером міста минулого року, програвши представнику Партії регіонів. Про фальсифікацію тих виборів і досі точаться розмови – адже Авакову не вистачило всього дві тисячі голосів. Ані мітинги протесту, ані звертання у суди і прохання перерахунку голосів, звісно ж, нічого не дали.

– Але ми згуртували сильну команду на чолі із Арсеном Борисовичем, – розповіла керівник фракції «Батьківщина» Людмила Бєлова під час зустрічі із волинянами. – Завдяки його ініціативності, вже п’ять років діє благодійний фонд «Ренесанс», нещодавно підключився у роботу й Фонд громадських ініціатив, які підтримують культурні та духовні цінності нашого народу. Зокрема, ми проводимо художньо-етнічні фестивалі, міжнародний фестиваль фантастики, підтримуємо молодих і талановитих людей стипендіями та технікою, надаємо допомогу соціально незахищеним верствам населення, друкуємо книги тощо.

Результатом зустрічі з хар-ківськими опозиціонерами стало підписання угоди про співпрацю між Волинською та Харківською обласними пар-тійними організаціями «Батьківщини». Як підсумував голова волинського осередку Анатолій Грицюк: «Щира дружба між Сходом і Заходом допоможе здійснювати спільні проекти на благо України».

Мирослава КОСЬМІНА,

Харківська область

Фото автора

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>