Марина живе поштою
Марина Трохимчук прийшла працювати на пошту відразу після школи. Мріяла про іншу спеціальність, однак так і лишилася в цій галузі. Нині вона очолює Рокитнівський цех обслуговування споживачів центру поштового зв’язку №5 Рівненської області.
– Як для нашого району, то люди передплачують чимало газет та журналів – майже тридцять тисяч примірників, – розповідає про роботу Марина Антонівна.
– До речі, «Вісник+К» має на Рокитнівщині 1300 шанувальників. Найбільше – у селах Карпилівка (133), Дроздині (117) та Вежиці (50). Я і сама читаю вашу газету. Знаю, що дехто із сусідами нею ділиться. Люди кажуть, що на її сторінках знаходять для себе багато цікавих тем.
У поштовому зв’язку Марина Антонівна – все життя. Продовжила родинну династію, адже на пошті трудилася її тітка – Антоніна Зубок. Молодою дівчиною пані Марина прийшла сюди попрацювати тимчасово, однак сподобалося, закінчила профільний вуз і тут залишилася.
Однією із проблем, яка нині є в поштовому зв’язку і торкнулася очолюваного нею цеху, жінка назвала сортування газет. Адже тепер його проводять не у Рокитному, а в Сарнах.
– І якщо десь не докладуть хоча б одну газету, відразу передплатник скаржиться нам. Крім того, багато непорозумінь виникає через географічні назви. Адже у районі маємо селище Рокитне і село з такою ж назвою. Є в цих двох населених пунктах і подібні вулиці, – зауважує керівник. – Ми в себе тут знаємо людей, а от в Сарнах часом виникає плутанина.
А ще фахівець зауважує, що тепер молодь неохоче йде у поштовий зв’язок:
– Були випадки, що на час відпусток наших заввідділеннями в селах ми не могли знайти їм заміну. Розпитають люди про умови, платню і кажуть: «Мала зарплата, велика відповідальність. Ми більше на ягодах заробимо». Прикро, що молодь збайдужіла до професії.
А от Марина Антонівна впевнена: якби час повернути назад, вона знову пішла б у поштовий зв’язок.
Марія ДУБУК, Рівненська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
