Баба Мотря і її корова
Жила в сусідньому селі баба Мотря. Самотньою жінкою була. Не мала ні чолові-ка, ні дітей. Але на все це мало звертала увагу, бо ж тримала чималеньке хазяйство. Водилось, як кажуть, і в хліві, і за хлівом. Тож було біля чого руки прикладати.
Одного радісного дня в її сусіда Грицька справляли весілля. Його донька Наталка виходила тоді заміж. І саме в цей день корові баби Моті «захотілось до бичка». Тож змушена була вести свою Лиску на побачення з колгоспними бугаями.
З тих веселих пір пройшло чимало часу. Але той час все більше і більше насторожував бабу Мотрю, особливо коли дивилась на свою корівку. І одного разу, не витримавши, ледве не з плачем прибігла до сільського ветлікаря.
– Ой, лишенько! – застогнала баба Мотря. – Щось не те, Іване, з моєю коровою. Водила до бугая в той самий день, як в сусіда Грицька весілля було. То його донька вже хлопчика має, а моя Лиска про телятко навіть і не думає.
Коли про цю розмову довідались у селі, то довго з посмішок у людей не сходило ім’я баби Мотрі та її корови. А деякі люди і по цей час на весіллях жартують, приказуючи молодятам: «Дивіться, не тягніть з дітьми, як корова баби Мотрі!»
Василь ТИТЕЧКО, с. Мале Вербче,
Сарненський район, Рівненська область
| Comments: |