Гинуть «заміновані» каштани
Підпис відсутній
Вперше про цю проблему в Луцьку заговорили майже десять літ тому.
– Масового ураження луцькі каштани зазнали у 2001-2002-му роках, – розповідає Анатолій Гламазда, заступник начальника відділу екології Луцької міської ради. – Їм допікає каштанова мінуюча міль (на зворотному боку листя кладе яйця-“міни”, звідси й назва – авт.). Як вид її визначили у Македонії ще у 1985-му, а через рік описали науковці як комаху-шкідника. Вона швидко розмножується і щороку долає по 150-200 кілометрів. Так метелик поступово через Австрію, Болгарію, Угорщину, Чехію та Польщу добрався й до України.
За даними 2007 року, у Луцьку було близько 4000 каштанів. Скільки дерев відтоді загинуло, ніхто не рахував. Я пройшлася вулицею Даньшина, де весною зеленіла гарна каштанова алея. З сумом констатую: з-поміж кількох сотень “заіржавілих” дерев безнадійно простягають до неба свої сухі віти з десяток мертвих стовбурів… Навряд чи їм вдасться відродитися. А поряд на деяких каштанах помічаю свіжу салатового кольору зелень і… білі “свічки”. Дерева збилися зі свого природного циклу й зацвіли!
– Те, що зараз дерева повторно цвітуть, ще більше їх виснажує, – бідкається Анатолій Петрович. – Вони захворіють і теж можуть передчасно загинути.
З подібною бідою в Україні уже зіткнулися у Львові, Тернополі, Ужгороді, Чернівцях, Рівному. Комаха уражає не лише дерева у містах, а й атакує зелені насадження обабіч автотрас (зокрема шляхи на Моршин, Стрий, Сколе – ті, що йдуть із Закарпаття). Європа кинула на боротьбу зі шкідником мільйони євро, однак все одно в деяких країнах, зокрема Німеччині, комунальникам довелося вирізати хворі каштани й на їх місці насаджувати інші дерева.
Хоча вберегтися від мінуючої молі можна, запевняють спеціалісти.
– Існує вакцина, яка захищає каштани від цього шкідника, – пояснює Анатолій Гламазда. – У рамках міжнародної співпраці з Польщею в якості експерименту у 2006 році в Луцьку вакцинували нею 30 каштанів на вулицях Набережна та Володимирська. Справді, вони дві осені зеленіли, на відміну від нещеплених сусідів. Проте такий захід виявився малоефективним, бо нині, на п’яту осінь, й не помітиш між ними різниці. Вакцина діє протягом 2 років, максимум – 3-4. Тож потрібно знову щось думати.
Вартість ін’єкції для одного каштана складає в межах 25 умовних одиниць. Множимо на 4000 дерев. Отже, аби врятували луцькі каштани, потрібно знайти майже мільйон гривень! Поетапно проводити вакцинацію екологи не радять. Якщо братися лікувати, то усі дерева разом, бо інакше шкідника не зупиниш. Він зимує в опалому листі й з настанням тепла знову активно розмножується (з кожного кілограма листопаду може з’явитися до 4,5 тисячі особин молі, які, за сприятливих умов, протягом літа зроблять по 3-4 кладки яєць!). Тож уражене листя потрібно збирати у спеціальні компостні ями, де температура гниття сягає 50 градусів. При цьому в процесі гниття личинка мінуючої молі теж гине. Працюють вчені і над методами стерилізації шкідника. Адже якщо він перестане розмножуватися, проблема зникне.
Тим часом в деяких містах заговорили, що міль уже перекинулася з каштанів на клени. Що буде, якщо вона обживеться в наших краях і почне пожирати тополі, липи, горобину?
Наталія КРАВЧУК, м. Луцьк
| Comments: |
