Град відривав курям голови

Наслідки погрому у теплиці

Наслідки погрому у теплиці

Надвечір 27 травня у Коропці випав град, подібного якому не пам’ятають навіть старожили. Льодяні «набої» розмірами з перепелине, а то й куряче яйце (від 2 до 6 сантиметрів) лупили з неба протягом 25 хвилин.Вони продірявили покрівлі і вікна у 767 будівлях (загалом їх у селищі 1140). Потерпіли лікарня, будинок культури, профтехучилище, школа, ліцей. Повністю або частково знищено посіви й городину на понад тисячі гектарів сільгоспугідь. Збитки оцінено у три мільйони гривень.
Майже два роки тому Коропець пережив повінь, з відголосками якої немало людей борються й донині. У підтоплених великою водою будинках завівся грибок, повітря просякнуте запахом цвілі. Лиху не зарадили навіть капітальні ремонти. І ось на багатостраждальне селище звалилося нове нещастя.
Сліди нищівного градобою помітні у Коропці донині. Привертають увагу «пожовтілі» дахи будинків – це люди заробили діряву шиферну покрівлю монтажною пінкою. Зяють дірами пробиті градом віконні рами. Не всюди господарі встигли поміняти пошматовану небесними «льодяниками» тепличну плівку…
Від градобою найбільше потерпіли приватні садиби, розташовані близько до берега Дністра. Садиби на протилежному березі, де вже територія Івано-Франківщини, градобій не зачепив.
– Град ішов хвилями, – розповів житель Коропця Михайло Пілецький. – Було так, що в одному господарстві він побив до 80 відсотків покрівлі, а у сусідньому – лише 5-6 листів шиферу. Окремі градини подекуди пробивали наскрізь стелі, відривали голови курям… Моїй бабці 84 роки, але вона такого ще не бачила…
Дуже не пощастило подружжю Марії та Василя Гутеїв. У їхньому господарстві град побив дві капітальні скляні теплиці – одна площею 18, друга – 16 квадратних метрів. У них Гутеї із 1994 року вирощують троянди і гвоздики. Раніше свій бізнес страхували, але після того, як однієї зими сніг провалив частину скляного даху і компанія не заплатила компенсацію, від послуг страховиків відмовилися. Марія Гутей, утім, погоджується, що теплиці страхувати потрібно. «Ми живемо біля Дністра, і гарантії, що стихія не захопить нас, немає ніякої».
Увечері 27 травня, коли над Коропцем нависла чорна хмара, жінка із сестрою висаджувала розсаду гвоздик. Градобій почався раптово, сестри не встигли забігти з теплиці до хати.
– Можете уявити: падає град, як більярдний шар, на голови летить скло, із розподільчого щита, який закоротило, навсібіч сиплються іскри, – згадує пані Марія. – Це був жах! Зараз дякуємо Богові, що взагалі живі залишилися.
Від осколків скла і граду сестри сховалися під дно великого паливного котла, встановленого у теплиці. Він і врятував їх від серйозних травм.
Гутеї уже замінили знищені негодою 500 «квадратів» скла, викинули у смітник 200 штук зламаних квітів.
Відсоток тих господарств, чиї власники страхують своє майно, у Коропці невисокий. Люди не вірять, що страховики належно повернуть завдані стихією збитки, тому й підставляють своє добро під ризиковані удари долі.
Власники ж садиб, майно яких застраховане, уже звернулися за відшкодуваннями. Страховики компенсувати збитки не відмовляються, але сперечаються із потерпілими у питаннях про суми, котрі мають бути повернуті.
Будівлі соцкультпобуту, як сказав селищний голова Коропця Степан Скрипник, ремонтуватимуть за рахунок держави. З резерву області виділено три тисячі листів шиферу, 150 кілограмів цвяхів, 500 квадратних метрів скла. Збитки, які зазнало населення Коропця, більші: потрібно 8276 листів шиферу, 2488 «квадратів» скла. Люди, які встигли укласти угоди зі страховими компаніями, можуть сподіватися на відшкодування. Більшість же коропчан лагодитимуть свої садиби за власний кошт.
Світлана Клос,
Тернопільська область
Фото автора

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>