Лучанин снідав з Обамою та Клінтон

Дмитро ТКАЧУК біля Капітолію у Вашингтоні

Дмитро ТКАЧУК біля Капітолію у Вашингтоні

Нещодавно молодий лучанин, студент ІІ курсу Національної Острозької академії, повернувся з досить незвичайної поїздки. Дмитро Ткачук чаював з президентом та держсекретарем Америки, прем’єр-міністром Іспанії і багатьма іншими світового рівня людьми. Виявляється, потрапити на щорічний національний молитовний сніданок, який проводиться у столиці США вже 58-й раз, вдалося лише шести студентам-українцям. Серед щасливчиків і наш земляк.На молитву з’їхалося чотири тисячі людей
З Дімою ми зустрілися в Острозькій академії. Розумний, гарний, трохи ніяковіє від надміру журналістської уваги в останній час. У вузі вивчає політологію і дуже задоволений не тільки вибором майбутньої професії, а й навчальним закладом. Мовляв, за результатами тестування перед ним відчинялися двері відразу кількох національних серйозних вишів Львова та Києва. А він обрав Острозьку академію, про яку давно мріяв. Цього навчального року у Дмитра багато позитиву – за хорошу успішність його перевели на державну форму навчання, а завдяки активній життєвій позиції потрапив в Америку.
Національний молитовний сніданок, на який запрошуються гості з усього світу, започаткував ще понад півсто-ліття тому президент США Девід Ейзенхауер. З того часу традиція незмінна – раз у рік збираються разом люди різних вірувань та політичних спрямувань, аби промовити спільну молитву. Також з’їжджаються у Вашингтон із волонтерською місією й найкращі студенти країн. Дмитра запросила долучитися до них Всесвітня молодіжна християнська організація «Альфа та Омега» (Дніпропетровськ), з якою вже давно дружить лучанин.
– Щоб потрапити на молитовний сніданок, потрібно було досконало володіти англійською мовою, активно брати участь у громадському житті, – ділився Дмитро. – Плюс я вивчаю політологію, є членом партії «Свобода» та школи політичної аналітики “Поліс”. Разом зі мною, у якості волонтерів, поїхало ще п’ятеро студентів з інших навчальних закладів. А також окремо українська делегація, в якій були політики та представники ділових кіл країни.
Діма розповів, що молитовний сніданок проходив у готелі «Хілтон» в центрі Вашингтона. Делегатів було дуже багато: з понад 140 країн світу з’їхалося більше чотирьох тисяч людей. Тож «чаювали» численні гості аж на двох поверхах два дні. Під час офіційної частини у виступах президента США Барака Обами, держсекретаря Хіларі Клінтон та прем’єр-міністра Іспанії Хосе Луїс Родрігеса Запатеро звучала основна ідея: різні віросповідання та політичні вподобання не повинні ставати темою для розбрату та ворожнечі між людьми. Також піднімалися питання рівності, боротьби з расизмом… З вуст президента США навіть прозвучало вибачення за військові дії в Іраку та Афганістані.

За одним столом мусульманин і християнин
Для того, щоб ідея братерства «не загубилася» серед такого натовпу, гостей розсаджували по сім чоловік за столик – мусульмани поряд із християнами та буддистами, демократи поруч із консерваторами тощо. Саме під час неофіційної частини гості знайомилися, спілкувалися, наводили контакти. Слава Богу, ніхто не посварився, зважаючи на таку різношерсту компанію. Як сказав Дмитро, у залі витала сімейна невимушена атмосфера і просто невичерпний позитив.
– Я взагалі-то вперше потрапив за кордон, а тут ще й відразу на захід такого рівня, – відверто говорить Дмитро. – Спілкувався з конгресменами, сенаторами, представниками по-літичних кіл США і просто з такими ж студентами, як і я. Під час неформальної частини до мене якось підійшов сам віце-президент компанії «Фольксваген». Привітався, спитав звідки. І якось щиро зрадів, почувши про Україну – виявився досить обізнаним із нашим політичним життям. Розпитував про кандидатів в президенти, відчувалися саркастичні нотки, проте відкрито характеризувати державних мужів іншої країни там ніхто собі не дозволить. Усі дуже виховані і дипломатичні люди. Але загалом Україну вже знали, чули про Помаранчеву революцію, а деякі навіть згадували імена кандидатів в президенти. Дехто міг порівняти Київ за радянського періоду і тепер – мовляв, сучасна столиця у нас вражаюче гарна і європейська. А якось один конгресмен, почувши, що я з України, захоплено вигукнув: «О, мені дуже у вас в Україні сподобалося, особливо в Москві!» Звичайно ж, мусив пояснити, що ми вже давно незалежна держава.
Дмитро повернувся дуже задоволеним. Незважаючи навіть на той культурний шок, який пережив, приїхавши на Батьківщину – мовляв, за ті два тижні, що провів в Америці, звик до усміхнених облич, оптимізму тамтешніх жителів. Звісно ж, планів у хлопця побільшало, як і громадської роботи. Наприклад, замислюється про відкриття в Острозі філії молодіжної організації “Альфа і Омега”. Вражена такою активністю студента, не могла не запитати про його особисті мрії: напевне, крісло президента України як мінімум?
– Не бачу я себе главою держави, принаймні з тими повноваженнями, які він у нас зараз має, – посміхнувся Дмитро. – Планую і надалі бути активним громадським діячем. Хочу закінчити академію зі ступенем магістра. Є перспектива вступити в інститут Джорджа Вашингтона в США, а також є кілька чудових польських університетів, де можна здобути хороші знання. Але це вже як Бог дасть.
Мирослава КОСЬМІНА,
Рівненська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>