Майже кожен пісниківець є завзятий «вісниківець»
У цьому неабияка заслуга начальника поштового від-ділення Ніни Ревко. Вона не лише керує відділенням, а й розносить періодичні видання передплатникам. Незважаючи на економічну освіту та досвід роботи у бухгалтерській сфері, Ніна Сергіївна швидко опанувала нову професію і ось вже 25 років пишається тим, що стала листоношею.
Кожен, хто був цього дня на пошті у селі Пісників Млинівського району, намагався добре слово сказати про Ніну Ревко.
– Це золота людина, яка всю себе віддає роботі. Вона “лікарство” в селі – поговориш з нею і легше стає, – каже Олена Маховська. Її підтримували й інші жіночки, які заходили за світло заплатити, поцікавитись, коли будуть газети, чи просто побалакати. Всім рада Сергіївна, бо, як з посмішкою зізнається, “хвора стаю, коли людей нема”. Але на похвальні дифірамби, які їй співають односельчани, реагує іронічно: “Чого я варта без дівчат-листонош Жанни Зборун та Галини Устимчук? Вони мої найперші помічниці й також заслуговують доброго слова”. Ось так вона звикла йти по життю – ніколи не присвоювати собі чужі заслуги, завжди відстоювати правду. Нинішня проблема, якою перейнялася Ніна Сергіївна, стосується рідного місця роботи:
– Виходець з нашого села подарував учням комп’ютери, але у школі нема спеціалізованого класу, – каже жінка. – От і начальник районного управління освіти Доманська надумала перенести пошту в сільську раду, а в нашій кімнатці обладнати комп’ютерний клас. Ми всі голосували, щоб ця жінка стала депутатом районної ради, а вона хоче переселити пошту на пустир, куди далеко йти.
Всі знають, що у Ніни бойовий характер і образити себе чи своїх людей вона не дасть, не сидітиме тихенько в куточку, коли почує брехню. Завдяки щирості та порядності зуміла прокласти місточок до серця кожного відвідувача, тому завжди дослухаються до її порад односельчани.
Руслана ТАТАРИН,
Рівненська область
Фото автора
| Comments: |
