«Якщо будете їсти багато квашених продуктів, доживете до 80 років»

Невиліковних хвороб, як вважають люди, є немало. Проте найстрашнішою все-таки для більшості залишається рак. Це слово чомусь сприймається як вирок, незважаючи на те, що багатьом людям вдалося справитися з цією важкою недугою. Хоча моя знайома, яка теж практикує нетрадиційні методи лікування, вважає: невиліковних хвороб немає – є люди, які не хочуть вилікуватися. Насамперед, на її думку, потрібно звертатися до Бога. Микола Климчук із Нового Корця теж вважає, що онкозахворювання можна подолати. Адже багато років тому він сам себе вилікував від раку. А тепер, удосконаливши свою методику, допомагає й іншим боротися з цією недугою. При цьому теж покладається на віру і силу Божу...В Пітері рак здолають за декілька днів?
З того часу, як Миколі Дмитровичу поставили діагноз рак сигмоподібної кишки, пройшло більше 25 років. І тепер, коли він має власну методику лікування цієї страшної хвороби, яка допомогла багатьом людям, можна сказати, що його самолікування було чистим експериментом. Дякувати Богу, вдалим. Це вже значно пізніше він дізнався, що його переконання, ніби злоякісні пухлини мають грибкове походження, абсолютно співпадає з думкою професорів, академіків, вчених-мікробіологів. Та, на жаль, офіційна медицина з цим поки що не погоджується. Не дивно, що при нашій зустрічі Микола Дмитрович переконливо попросив:
– Перш ніж писати про мене і мою методику лікування, обов’язково зверніть увагу ось на цей матеріал (кладе переді мною на стіл відксерений текст, автором якого є почесний академік московської Академії наук Наталія Глазкова – авт.).
Він дійсно цікавий, тому з нього й розпочну цю публікацію. Йдеться про те, що канадський мікробіолог Гастон Нессанс ще у 1946 році через мікроскоп при збільшенні у 30 тисяч разів відкрив у крові частинки незрозумілої природи, які назвав “соматидами”. Це він зареєстрував у французькій Академії наук аж у 1963 році. Та офіційна наука його не підтримала. Пізніше біохімік із Сибіру Тамара Свищева відкрила амебовидні і цистоподібні трихомонади, які медицина приймає за клітини крові. Подібні відкриття трихомонад і хламідій в крові й пухлинах онкохворих були зроблені у 80-х роках доктором медицини Массачусетського університету Кларк. Їх офіційна медицина теж проігнорувала.
Тобто головним відкриттям у ході генетичного експерименту Тамари Свищевої було те, що пухлинні клітини і трихомонади вміщують приблизно однаковий процент ДНК АТ і ГЦ-типу, в той час як нормальні клітини вищих тварин мають лише ДНК АТ-типу, а трихомонади – ДНК ГЦ-типу. Вчені, які підтримують теорію походження онкозахворювань Свищевої, зробили висновок: ракові клітини – паразити, а не людські клітини, і лікувати цю хворобу треба абсолютно по-іншому. Рак, на їхню думку, – імунодефіцитний стан, коли імунна система майже на нулю. Отже, найперше треба застосовувати імуномодулятори у поєднанні з трихополом і антибіотиками. І аж ніяк не можна лікувати рак радіоопроміненням, хіміотерапією і цитостатиками, які викликають гігантський ріст амебовидних трихомонад, тобто нові метастази. Здається, усе просто.
Виявляється, імуномодулятори (Т-активін і тималін) створили в Росії ще у 70-х роках московські імунологи й санкт-петербурзькі військові лікарі Хавінсон та Морозов. Та згодом тималін опинився... в онкологічному центрі Джона Хаддена у Флориді, яким той зцілює людей уже багато років. Пізніше стало відомо, що його туди “здав” професор Кузник із Читинського медінституту, на кафедрі якого у 1971 році його й отримали. Збираючись емігрувати в Америку, він проводив вигідні оборудки, продаючи відкриття за океан.
Санкт-петербурзькі автори тималіну (він у них називається ронколейкін та епіталамін), військові лікарі Хавінсон і Морозов, створили приватний Інститут біорегуляції та геронтології у Санкт-Петербурзі, і лише у них можна купити ці препарати. Ронколейкін, який вводиться через крапельницю з іншими розчинами, вбиває рак на IV стадії за декілька днів! Коштує ця процедура сім тисяч доларів (можливо, зараз і дорожче), правда, в день тут приймають лише по дві людини. Як правило, у цьому інституті лікуються багаті іноземці.
А ось тималін є у кожній російській аптеці, але в інструкції не пишуть, що він має протиракові властивості. Майже ніхто в Росії не знає про ці препарати, як і в інших країнах теж. Особисто для мене це було відкриттям! Виникає запитання: “Чому?” Зрозуміло, його задаю Миколі Дмитровичу.

Лікувати треба не лише пухлину,а весь організм
– Усе пояснюється дуже просто. Скільки ми маємо онкоінститутів, диспансерів, відділень? Скільки людей захистилися, здобули наукові знання на офіційній теорії про клітинне походження онкозахворювань? Якщо її спростувати, то що з цим усім робити? Тому офіційна медицина так впирається і не сприймає грибкове походження раку.
– А як Ви дійшли до такого висновку?
– Можна сказати випадково, хоча нічого у цьому житті випадкового немає. Закінчивши Харківський медінститут, на роботу приїхав у Корець, де спочатку працював санепідеміологом, а пізніше і головним санітарним лікарем району. Десь через років п’ять почав будуватися. Тільки жити! І тут через сім років захворів. У Рівному поставили діагноз рак сигмоподібної кишки, який підтвердили й у Києві. Звичайно, хапався за все, щоб вилікуватися, але безнадійно. Дійшло до того, що син мені штани одягав і застібав. Тоді між пальцями ще й з’явився грибок, який не давав спокою. Взяв один протигрибковий препарат – не допоміг, другий – теж. Згадав, що вчив про грибок, який лікується трихополом. Пив і три, і п’ять, і десять таблеток вдень. Десь через півтора тижня як на світ народився: не лише грибок пропав, а й сам став краще почуватися. В інституті вчив про вірусну етимологію раку, а тут зробив висновок, що він грибкового походження. Разом з трихополом приймав антибіотики. Це стало соломинкою до порятунку. Відтоді минуло більше 25 років. Одна справа починати лікування, інша – лікувати і набиратися досвіду від самих пацієнтів. Нинішню методику лікування раку збирав по зернинці.
Найголовніше при лікуванні окислити організм до такої стадії, щоб кров у жилах стала не солоною, а кислою – для цього потрібні протигрибкові препарати. Грибок цього боїться! Треба зауважити, що на місці удару виникає запальний процес, який для грибка найсприятливіший. “Підгодовують” його й солодощі. Тому під час лікування забороняю їсти солодке, свіжі фрукти і навіть овочі (помідори, огірки і т.д.), бо у них є фруктоза та сахароза. Можна їсти квашені яблука, лимони без шкірки, бо невідомо чим їх обробляють для зберігання, а також журавлину (залийте її водою, і вона рік буде стояти, не пліснявіючи). Це дуже хороший профілактичний засіб від грибків. Маринованого не їсти! Завжди кажу: “Маринади – для ворогів”. Наші діди були простими людьми і жили по 80-90 років, а то й понад 100! Що їли? Заготовляли по бочці капусти, помідорів, огірків, яблук, і все це за зиму з’їдали. Таким чином майже півроку окисляли організм, тобто очищали його від грибків. 95 відсотків мікробів бояться кислоти, тобто усе лікувалося вдома. А влітку робили квас і брали із собою в поле. Запам’ятайте, якщо будете взимку їсти тільки квашені овочі, то доживете до 80 років і згадаєте мене добрим словом.
Отже, щоб прибрати метастази при лікуванні, мені за декілька днів треба окислити організм настільки, як люди окислюють за рік.
Коли з’являється пухлина, то й “мікрозачать” в організмі теж безліч. Для прикладу, нам треба прибрати мурашник, де живуть тисячі цих комах. Пухлина – той самий мурашник. Якщо знищимо лише його, то ті мурахи, що бігають за 20-50 метрів навколо, знову приповзуть сюди або зроблять новий. Отже, треба прибрати і їх. Моє завдання – працюючи з пухлиною, очистити весь організм від оцих “мікрозачать-мурашок”, тобто дати протигрибковий препарат. Пропоную метронідазол. Це той самий трихопол (три – тричі, хо – концентрований, пол – полин), який коштує 35 гривень. Його почали підробляти, тому він не дає такого ефекту. Рекомендую метронідазол за 5 гривень – він ефективний, бо дешевих таблеток не підробляють. До мене приїздили люди зі Львова лікуватися. Розговорилися. Хлопці грамотні, поцікавилися, чому пропоную багато полину. І розповіли, що їхня бабця померла у 97 років. Якщо їй голова боліла – пила полин, живіт – знову полин, ноги – натирала відваром цієї рослини. Більше ніяких ліків не застосовувала.
Разом з метронідазолом треба приймати антибіотики, які знімають запальний процес, часник (грибок боїться фітонциди), олію з бочки (на ній ніколи не побачите плісняви), яка не дає можливості грибку розмножуватися. А ще – освячену воду, яка теж роками не псується, а тому вбиває грибки. Ось так прибираємо “мурашок”, тобто грибок, який є у всьому організмі.
Ще рекомендую своїм пацієнтам посидіти перед вогнем: біля грубки, пічки, в квартирі біля свічок (їх має бути 12 штук – стільки було апостолів), які можна поставити на фанерці чи папері на столі. Сидіти перед вогнем треба з оголеним хворим місцем, але не надто близько, так, щоб тепло йшло. Старі люди кажуть, що вогонь очищає душу від диявола, тобто нейтралізує негативні заряди. Згадайте, коли виходите з церкви, то відчуваєте прилив енергії й хорошого настрою, а там завжди горить багато свічок. Справа у тому, що якщо хтось погано про вас подумав, позаздрив, а ще гірше – щось підсипав чи зробив, то негативний заряд може викликати у вас проблеми зі здоров’ям. Він чіпляється саме на слабкому місці, утворюючи “шкаралупу”. Вогонь, якщо перед ним посидіти щодня по годині тижнів два, розбиває її (негативну енергію), і тоді лікування проходить набагато легше. Це підтвердили самі хворі. Таке лікування корисне не лише для пухлин (фіброміом, міом, сарком), а й допомагає при інших хворобах: хронічних виразках, що не заживають роками, гіпертонії, діабеті (на ранній стадії), вегето-судинній дистонії, фурункульозах.
Також дійшов висновку, що рак боїться “трясіння”. Відкрийте банку помідорів, і нехай вони постоять декілька днів. На них з’явиться пліснява. Покладіть її в торбу і провезіть велосипедом по кам’яній дорозі кілометрів три. Пліснява зникне. Якщо в організмі десь залишився грибок, то він теж гине після “трясіння”. Тобто корисно й хворого так протрясти, провізши по поганій дорозі. Він три-п’ять днів після цього лежатиме пластом. Чому? Грибок руйнується і розкладається, викликаючи інтоксикацію, і поки не вийде із сечею, людині погано. Потім легшає. Мені про це розповіла одна хвора жінка, у якої діаметр пухлини на яєчнику був 12-14 см.
Якщо при лікуванні відчувається загострення й піднімається температура вище 38 градусів, його треба припинити. Температура нормалізується – знову продовжуємо лікуватися. Моя методика розписана до дрібниць, вона нескладна, але вимагає суворого дотримання усіх рекомендацій. Лікування розраховане на вечірні часи (коли грибок найбільше розмножується, тоді з ним найкраще боротися). Хворі навіть самі передають її одні одним. Якщо врівноважити кількість грибка, тоді організм сам бореться з хворобою. Тепер я щороку маю на зиму бочечку помідорів, яблук, капусти, огірків.
До Миколи Дмитровича надходить безліч листів зі словами подяки не лише з України, а й з-за кордону. Навіть від тих людей, які від інших дізналися про методику його лікування. Його не цікавить, заплатять йому, чи ні, бо вважає, що самому ці знання дісталися задарма. Хто може, той подякує чи віддячить чимось, хто не може – байдуже. Головне для Миколи Климчука, аби люди позбулися страшної недуги.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Рівненська область

• Нравится
•