За одною партою – з нобелівським лауреатом

Однокласник відомого фізика Федір МОСІЙЧУК

Однокласник відомого фізика Федір МОСІЙЧУК

Коли у 1992 році француз Жорж Шарпак (Георгій Харпак) отримав найпрестижнішу світову нагороду – Нобелівську премію у галузі фізики, цій новині чи не найбільше з усіх українців порадів Федір Мосійчук з міста Дубровиця. Ще б пак, із Харпаком він не тільки навчався в одному класі, але й сидів за одною партою! А народився лауреат, один із шести «нобелівців»-виходців з України, саме у місті Дубровиця 1 серпня 1924 року.

Знаменитий фізик пускав кораблики на Горині

– Я від Георгія, а точніше – Гершка, як називали у дитинстві Харпака (такою була його фамілія у дитинстві), на рік старший, – розповідає 86-річний Федір Степанович, – але у перший клас ми з ним пішли разом. Посадили нас за одну парту – отак і подружилися. Що можу про нього, тодішнього, згадати: непосидючим він був, вертким, на все кидав свій погляд. Разом з тим ніхто з однокласників не міг так добре метикувати, як він. Часто ми з ним ходили на річку рибалити, на футбол грати. Потім він з батьками виїхав за кордон. Якось восени він пішов на озеро по очерет. Роззувся, босим увійшов у воду. А там, як на зло, наступив на гострий цурпалок і прохромив литку. Дубровицький дохтор Маліновський, один на цілу ґміну, порадив батькові відвезти його до Львова чи Варшави – боявся, щоб не почалося зараження. Тоді ж, восени, Гершка кудись відвезли, і ми його більше не бачили. А він, дивись, не тільки у люди вибився, але й на весь світ прославився. Ото б зараз із ним здибатися!.. Я б йому багато що розказав. І про морозиво та лимонад, які виготовляв його батько (їх смак досі пам’ятаю). І про кораблики, які ми з ним пускали за течією.
Саме про ці кораблики Жорж Шарпак згадує у своїй автобіографічній книзі «Життя – як поєднальна нить»: «Не було б жодних моїх відкриттів, якби не саморобні кораблики, які пускали за швидкою течією Горині разом з іншими хлопчаками. Вони мені нагадували не просто рух, а послідовний та взаємопов’язаний цикл».
Іншою поліською місциною, де жив нобелівський лауреат, є місто Сарни, колишній повітовий центр. Тут Харпаки (по батьковій лінії) мешкали здавна. У молодого єврейського подружжя з’явилося на світ два сини – Георгій та Андре. Причому народжувати первістка породілля поїхала саме у Дубровицю, де мешкала родина і де їй створили гарні умови.
У 1926 році, коли малому Гриші виповнилося два роки, молоде сімейство виїхало до Палестини – з настанням нової влади почастішали погроми єврейських сімей. Втім, перебували за кордоном недовго, і знову повернулися до Сарн, бо тамтешній клімат дошкуляв маленькому Гриші: у нього почалось запалення очей, яке у нестерпній спеці та при відсутності належної гігієни не можна було вилікувати. Нависла загроза сліпоти. Натомість у Сарнах лікарям вдалося вилікувати дитя. Надалі хлопець почав ходити на навчання до польської гімназії, а заодно на додаток до івриту почав вивчати польську мову. Загалом Георгій Харпак досконало оволодів п’ятьма іноземними мовами.

Однокласник відомого фізика Федір МОСІЙЧУК

Однокласник відомого фізика Федір МОСІЙЧУК

Дивом вижив у таборі Дахау

У 1932 році родина Харпаків виїздить до Франції. У Парижі їх чекав дядько з родиною, який допоміг зіп’ястися на ноги. З дев’яти років Георгій просиджував допізна у муніципальній бібліотеці, перечитуючи багато літератури, навчався у ліцеї Святої Луїзи. У 1943 році 19-річний юнак вступив до Руху опору, а через рік його заарештували і доправили у фашистський табір Дахау. Втім, він дивом вижив. У повоєнний час Георгій вступив до гірничої школи, згодом навчався у коледжі Де Франс. Багато читав, захоплювався працями видатних фізиків, відвідував лекції всесвітньо відомого фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі і почав працювати у його лабораторії. Став доктором фізики, і у 1959 році його прийняли до Європейського центру ядерних досліджень у Женеві.
Європейський центр ядерних досліджень – це один із найвідоміших світових дослідницьких центрів, де працюють науковці-фізики з 12 країн Європи. Серед них – Георгій Харпак. Його винахід дав можливість дос-ліджувати такі рідкісні взаємодії і складні ядерні реакції, які несуть інформацію про глибинні властивості матерії. Георгій Харпак згодом розробив дрейфову камеру, часопроекційну камеру, багаторозрядний лавинний детектор, газовий детектор з твердим фотокатодом і тому подібне. Ці наукові досягнення члена французької академії наук і були відзначені Нобелівською премією.
У 2004 році з нагоди свого 80-річчя Жорж Шарпак планував побувати в Україні, однак мрія не здійснилася. Тим часом до Франції пішов лист із запрошенням відвідати Дубровицю. Лист від однокласника.
Сергій НОВАК,
Рівненська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>