ЛУЧАНИН ОПАЛЮЄ КВАРТИРУ… ЕЛЕКТРИЧНИМИ ЛАМПОЧКАМИ

Валерій Некрасов

 Ідея з’явилась, коли рубав дрова
– Валерію Леонідовичу, як виникла ідея Вашого винаходу?
– Кажуть, що іноді великі винаходи народжуються завдяки лінощам, – усміхається співбесідник. – Моя мати раніше жила в селі. Газу там немає. Одного разу, років двадцять тому, коли я рубав дрова, подумав: чому б не вигадати якийсь спосіб обігріву будинку? Мій погляд впав на декілька металевих п’ятилітрових банок з-під халви: а що, коли помістити у них лампочки? Адже під час роботи вони виділяють досить велику кількість енергії. Отож, сконструював я свій перший ламповий обігрівач і встановив його в домі. За півгодини банки нагрілися так, що в кімнаті стало теплішати.
Оскільки у той час вистачало інших турбот, я повернувся до ідеї зовсім недавно. Певною мірою цьому сприяла світова економічна криза. Мене скоротили на роботі. Одного разу, лежачи на дивані у холодній кімнаті, я розмірковував про кризу у газовій галузі. Ціни на блакитне паливо кусаються, тож потрібно шукати альтернативні способи опалення. Згадав свій примітивний обігрівач. Того ж дня виготовив такий самий. Правда, замість банок з-під халви стала у пригоді звичайна жерсть. Прилад кімнату обігрівав справно. Натхнений успіхом, я взявся за його вдосконалення. Всього пройшло п’ять етапів модернізації. Перед вами – остання модель. У ній використані керамічні патрони, блок з лампочками на металевій основі, проводка ретельно заізольована, розрахована на півтора кіловата, тобто з подвійним-потрійним запасом потужності. Аппарат цілком надійний, безпечний і зручний. Сестра не вірила моїм розповідям про винахід. Я встановив свій пристрій у спальні площею тридцять квадратних метрів з високою стелею, де температура взимку не піднімалася вище тринадцяти градусів. Незабаром термометр показав двадцять…
– Однак ринок приладів для опалення доволі насичений і різноманітний…
– Але лампових нагрівачів на ньому немає. Якось я порівняв свого апарата з імпортним масляним вартістю близько тисячі гривень і потужністю два кіловати. Мій у декілька разів дешевший, оскільки на його виготовлення йде простий і недорогий підручний матеріал, споживає електроенергії вчетверо менше, а тепла дає навіть більше. До того ж, він набагато легший (важить близько двох кілограмів), не спалює кисень (а відтак  і не сушить повітря), у ньому практично нічому ламатися, простий в обслуговуванні – міняти час від часу лампочки під силу і простій домогосподарці. Очевидна і фінансова економія: замінивши газове опалення на альтернативне (у вигляді лампових нагрівачів), ви будете сплачувати за місяць удвічі менше. До речі, використання мого апарата замість масляних аналогів значно знижує навантаження на електромережу (а значить, зменшує ймовірність виникнення пожежі), що вельми актуально для мешканців старих будинків зі зношеною проводкою.
 

Винахід волинянина – єдиний у світі
– Чесно кажучи, якось у голові не вкладається, що декілька звичайних лампочок дають стільки тепла. Адже, приміром, світильник кімнату не обігріє. У чому секрет?
– У гофрованій поверхні труб, куди поміщені лампочки, значно збільшується площа нагрівального елемента. Крім того, поверхня блискуча, кожна її секція має форму лінзи, завдяки чому відбувається фокусування променів, які випускають лампочки. Тож вивільняється додаткова кількість теплової енергії, яка, інтенсивно циркулюючи всередині, виділяється у простір через розжарені поверхні труб, а також (за конвекторним принципом) крізь невеликі отвори у верхній частині корпуса. До речі, недавно знайомий технічний директор одного підприємства так прокоментував мій винахід: “Все розумію, тобі вірю, але… принцип роботи твого апарата протирічить закону збереження енергії. Це неможливо з погляду науки!” На що я відповів: “Я не думав багато про закони, а просто втілив ідею”. Мабуть, саме через ту “неможливість” ідея досі не виникла. А в тому, що аналогів мого винаходу на планеті не існує, не може бути жодних сумнівів, оскільки мені просто не видали б патент. Документи подав перед Новим роком. Патент на руки отримав через півроку – у травні. Так що винахід цілком законний.
– І що далі?
– Хотілося б дати розвиток ідеї у промисловому масштабі. Готовий розглянути будь-які пропозиції. На основі базової моделі можна створювати багато модифікацій, вдосконалювати. Вигода очевидна всім: і виробнику, який зможе добре заробити, і споживачу, який зекономить на обігріві приміщень, і державі, яка зможе суттєво скоротити споживання дороговартісного газу.
– Ламповий нагрівач Ваш перший винахід?
– Так. Закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут (економічний факультет). Декілька років трудився за спеціальністю, потім обставини змусили перекваліфікуватися на художника (малюю з дитинства). Довгий час пропрацював оформлювачем. Пишу картини і зараз. Так що технічний винахід для мене – явище з розряду несподіванок.
– Як думаєте назвати своє дітище у промисловому варіанті? В патенті він просто “електронагрівальний прилад”.
– Щось, що витікає з перших літер мого імені, по-батькові та прізвища – ВЛН. Наприклад: вічний ламповий нагрівач…
Сергій КОЛОМЕЄЦЬ,
м. Луцьк
Фото автора

• Нравится
•