У Камені-Каширському виганяють пресу до чорта на задвірки
Невже мер усі проблеми тут вирішив, залишилося лишень розігнати газетні лотки?
Міліція на виконання рішення міської ради “Про впорядкування вуличної торгівлі” вилучила у громадського розповсюджувача, знявши його таким чином з реалізації, частину волинських видань. Схоже, що влада нашого провінційного містечка на чолі з міським головою Василем Бондарем винайшла особливі способи і методи “захисту” волинського (та й національного) інформаційного простору. Тут прийняли особливе рішення, з якого випливає, що газети і журнали я, як розповсюджувач, маю продавати не так, як в усіх цивілізованих містах – у людному місці (бо ж газета – не огірок, не помідор, не капуста, а особливий і специфічний вид товару), а десь, даруйте, у чорта на задвірках, за новозбудованим у міському парку “Пасажем”, куди пропонують йти торгувати усім, хто не має свого постійного на ринку місця. Спершу я, було, подумав, що це невдалий жарт влади. Адже у тому тупику і люди рідко ходять. До того ж, наприклад, у Луцьку, Ковелі, Києві газетно-книжкові розкладки спеціально виставляють там, де людно – біля ЦУМу, на автостанціях, обабіч пішохідних тротуарів і т. п. І це правильно. Бо ж газета живе недовго – всього кілька днів. Застаріла інформація втрачає інтерес у читача. Згодом я прийшов до іншої думки: можливо, влада і особисто пан Бондар роздратовані тим, що розповсюджую поруч з іншими виданнями і районну газету “Полісся”, у якій міський голова нерідко потрапляє у зону критики. І лише минулої п’ятниці я збагнув, що біда в іншому – влада нашого міста просто непрофесійна, короткозора, не здатна аналізувати і бачити наслідки, які можуть бути після прийнятих нею рішень. Цього дня вранці на міський ринок прибув наряд міліції з метою виконання рішення міської ради про впорядкування вуличної торгівлі. Стражі правопорядку в погонах заходилися розганяти підприємців, які впритул до критого ринку торгували овочами, фруктами тощо. Під зачистку міліціонерів потрапив і я зі своїм товаром. А реалізовую я виключно друковану періодику – газети “Волинь”, “Вісник і Ко”, “Сім’я і дім”, “Віче”, “Відомості.ua”, “Експрес”, “Полісся” і багато інших.
До слова, треба сказати, що надто багато людей віддають перевагу не передплаті газет, а купують їх у громадських розповсюджувачів. Тому під моєю “парасолькою” завжди багатолюдно. Бо ж кожен хоче почитати свіжу газету. Проте цього разу завадила міська влада. Люди, які стояли поруч, висловлювали своє глибоке невдоволення діями влади і міліціонерів. Правоохоронці, незважаючи на мої спроби пояснити, переконати, що розповсюджувачів газет не можна заганяти туди, де за день пройде 10-20 людей, діяли, так би мовити, за інструкцією – вилучили у мене частину волинських видань, сховали у міліцейський автомобіль і потім кудись повезли. Лейтенант міліції, який складав протокол про адміністративне порушення, не дав мені жодного документа про вилучення друкованих видань, не сказав ні їх назви, ні кількості. З метою надати цій вакханалії публічності я повідомив журналістів районної газети про події, що відбуваються на ринку. Правда, після їхнього прибуття правоохоронці зразу ж “охолонули”, ховалися від об’єктива фоторепортера. Ось такою є ситуація з демократією, свободою слова у Камені-Каширському. Влада замість того, щоб сприяти популяризації українських друкованих джерел інформації, навпаки, намагається заховати їх від народу. Тож відтепер і пан Бондар, як міський голова, має усі шанси потрапити до числа найрейтинговіших ворогів свободи слова і преси.
Василь КІПЕРЧУК,
м. Камінь-Каширський,
Волинська область
| Comments: |
